ВИСТАЧАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИСТАЧА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВИ́СТАЧИТИ, чу, чиш, док.

чого і без дод., безос. Бути достатнім для чого-небудь. Приклади

– Чи вистачає ж вам на прожиток? – спитав Кміта. (І. Нечуй-Левицький)
Водички з джерела лиш на потреби вжитку ледве вистачає. (Іван Ле)
Вистачило сили волі встати й сміливо йти вздовж річки навпростець через лінію ворожих постів. (М. Трублаїні)

що і без прям. дод., заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості. Приклади

Брат йому усе вистача, чого тільки треба. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– А там ще як почнуть [дочки] вигадувати свої витребеньки .. Та все по моді .. Я тобі кажу, що на силу велику вистачаю! (І. Нечуй-Левицький)
Я не обіцяю вистачити другу частину. (Панас Мирний)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.