ВИПАДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИПАДА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПАСТИ, аду, адеш, док.

Падати з чого-небудь, звідкись назовні. Приклади

З розв'язаної торби Січкаря випадає хлібина. (М. Стельмах)
В неї руки дрижали і гребінець трохи не випав з рук перед дзеркалом. (І. Нечуй-Левицький)
Воно [ґавеня] випало з гніздечка й безпорадно тріпало неопереними крильцями. (О. Ковінька)

Внаслідок ослаблення, захворювання і т. ін. не триматися (про зуби, волосся, шерсть). Приклади

– Тфе, не рви [зілля]! То падиволос; як будеш рвати, то буде тобі волосся випадати. (Н. Кобринська)
Один зуб навіть випав у мене, але я задоволений, бо однаково довелось би рвати. (М. Коцюбинський)

Падати на землю (про дощ, сніг і т. ін.) або осідати (про росу, іній і т. ін.). Приклади

Повітря було наскрізь сухе, не випадала навіть роса на світанку. (О. Гончар)
Часто випадали дощі. (М. Руденко)
– І справді уся гора біла! Ото диво! І справді випав сніг чи град! – аж крикнула з того дива Гризельда. (І. Нечуй-Левицький)
Ото випали сніги білі та глибокі. (І. Микитенко)

кому. Діставатися, припадати внаслідок яких-небудь обставин. Приклади

Все ж навколо була рідна земля, вся ця земля боролася, і їм випадало велике завдання боротися за рідне місто – Одесу. (В. Кучер)
[Онисько Чугай:] Не відстану від вас, Максиме Петровичу. Стежка нам випадає одна. (Ю. Мокрієв)

безос. Приклади

Траплятися, бувати. Приклади

Навіть узимку, якщо зима випадала без снігу, на полях точилась робота – то прокопували нові арики й чистили старі. (Б. Антоненко-Давидович)
Рідко коли випадав сонячний день. Осінь була дощова, холодна, вітряна. (А. Хижняк)
Ніч випала місячна. (В. Дрозд)

з чого, перен. Відрізнятися від кого-, чого-небудь, не відповідати кому-, чому-небудь, виділятися серед кого-, чого-небудь. Приклади

Вони [картини] випадають з доби і втрачають свою основну цінність. (В. Підмогильний)
Деякі [люди] випадають з загалу. (Ю. Мушкетик)
Термінологія в художньому мовленні зазнає суттєвих змін, випадаючи з лексичної системи відповідної галузі науки, метафорично переосмислюючись. (з наук. літ.)

лінгв. Утрачатися внаслідок дії певних фонетичних законів. Приклади

При збігові важких для вимови приголосних середній звук, як правило, випадає. (з навч. літ.)
У сучасній українській мові найчастіше спрощуються такі групи приголосних: -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -слн-, у яких випадає середній звук. (з навч. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.