ВИНИЩУВАЧ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИНИ́ЩУВАЧ а, ч.

Той, хто винищує кого-, що-небудь. Приклади

Ящірка приносить велику користь як винищувач шкідників сільського господарства. (з наук.-попул. літ.)
Микола Рибалко – колишній винищувач танків, кавалер багатьох орденів і медалей. (з газ.)

Бойовий швидкохідний літак із потужним озброєнням, признач. для знищення в повітрі ворожих літаків і безпілотних засобів. Приклади

Назустріч ворожій ескадрильї знялися наші винищувачі. Почався повітряний бій. (О. Донченко)
Винищувачі ніби змагалися між собою, роблячи дивовижні фігури і поливаючи ворога зливою куль. (Д. Ткач)

Пілот такого літака. Приклади

На третій рік він був уже майором, уславленим винищувачем, і борт його літака прикрашало дванадцять зірок. (Н. Рибак)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.