ВИНИКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИНИКА́ТИ а́є, недок., ВИ́НИКНУТИ, не; мин. ч. ви́ник, ла, ло; док.

Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим. Приклади
  • Із нічого, ми знаєм, ніщо виникати не може; Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись. (М. Зеров)
  • І сорт гвоздик, ще невідомий, виник, Огріваний під склом оранжерей. (М. Рильський)
З'являтися. Приклади
  • Ремінь вирішив нишком залатати оці лисини, що виникли після лихої вирубки бука. (М. Чабанівський)
  • І тут у Юрка вперше виникло питання – а навіщо скликають сход? (І. Багмут)
Відбуватися, траплятися. Приклади
  • На перонах станцій стихійно виникали мітинги, що кінчалися записом нових і нових добровольців. (О. Гончар)
  • Більшість обвалів у горах виникає навесні. (з наук.-попул. літ.)
  • Перший серйозний конфлікт між ними [сестрами] виник тоді, коли Ліза подала заяву на курси шоферів. (М. Руденко)
Показуватися, ставати видним. Приклади
  • З гущі дерев виникає постать Журейка. (І. Кочерга)
  • Помчав [кінь] легкою пір'їною.., тільки на мить поринаючи в долини й знову виникаючи на горбах. (Л. Смілянський)
Поставати в уяві. Приклади
  • І ось виникають із дідових слів гнітючі картини минулих років. (Н. Забіла)
  • Зразу перед її очима чогось ніби виник з темряви теплий вечір. (І. Нечуй-Левицький)

ВИ́НИКАТИ аю, аєш, док., розм.

Обходи́ти скрізь, обійти все, всюди заглядаючи. Приклади
  • [Федора:] Скільки вже – мабуть, більше як десять років сватаєтесь. Виникали всі Лисовки й Борисовки, та й досі не жонаті. (С. Васильченко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.