ВИМОВЛЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВИМОВЛЯ́ТИ я́ю, я́єш, недок., ВИ́МОВИТИ, влю, виш; мн. ви́мовлять; наказ. сп. ви́мов; док.

що. Передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином. Приклади
  • За кожним разом, коли вимовляв [Мустафа] з неможливим акцентом французькі слова, повертавсь на всі боки та позирав на присутніх. (М. Коцюбинський)
  • Зрідка окремі фрази він вимовляв голосно, інші – мимрив крізь зуби і жестикулював. (Ю. Яновський)
  • У нього замість “брат” виходить “блат”, бо він не вимовляє букви “р”. (Григорій Тютюнник)
  • Усього і не згадаю, і не вимовлю, як там у суді зоветься. (Г. Квітка-Основ'яненко)
що. Говорити що-небудь; промовляти. Приклади
  • – Марусю, біжи додому, біжи хутенько, рибочко! – вимовляє Михайло потихесечку [потихесеньку]. (Марко Вовчок)
  • Тільки і вимовиш “осінь”, коли, ідучи тротуаром, Втомлені очі зведеш на облетілий каштан. (М. Зеров)
  • – Де ж це ми? Куди нас привезли? – ледве вимовила Тамара. (А. Хижняк)
що і без прям. дод. Висловлювати думку, враження, почуття. Приклади
  • [Груїчева:] Будь ласка, без цензури, я маю право вимовляти свої думки і не добирати стилю для рідного сина. (Леся Українка)
  • [Семен:] О моя зоре, мій цвіте рожевий! Я не знаю, я не вмію тобі вимовити, що з серцем моїм діється!... (М. Кропивницький)
  • Хіба солдатське вимовити горе, заховане у серці, без сльози.... (І. Гончаренко)
кого, розм. Благати, упрохувати. Приклади
  • Скалічені старі руки До Бога здіймала, Свою долю проклинала, Сина вимовляла. (Т. Шевченко)
що. Домовляючись про що-небудь, добиватися якоїсь вигоди, одержання чогось і т. ін. Приклади
  • Я умовився за 20 рублів грошей та ще вимовив собі кожух та чоботи. (Сл. Гр.)
  • – Як мене оберуть за волосного, то й твойому [твоєму] синові викрутимо та вимовимо частку поля. (І. Нечуй-Левицький)
кому, за що і без дод., діал. Дорікати. Приклади
  • – То через тебе, – почала мати Масі вимовляти, – то ти йому щось зробила.... (А. Свидницький)
  • Нагорний, розгніваний, пробрав Радивона за спекуляцію. Довго вимовляв за негідний вчинок. (К. Гордієнко)
що, діал. Відмовляти в чомусь. Приклади
  • Другого дня через Осипову вимовила [Целя] Темницьким помешкання. (І. Франко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.