ВИГОРЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВИГОРЯ́ТИ я́є, рідше ВИГОРА́ТИ, а́є, недок., ВИ́ГОРІТИ, рить, док.

Знищуватися від вогню, пожежі. Приклади

Часто проходять в нетрях пожежі і вигоряють величезні клини, іноді на сто верстов [верст].... (І. Багряний)
Вогонь перекинувся на тайгу. Вигоріло багато лісу, і тільки річка зупинила пожежу. (О. Донченко)
Третини села як не було: вигоріло дотла. (О. Довженко)

Зменшуватися, зникати в процесі горіння. Приклади

Вигоріла свічка, Леон засвітив недогарок, але і той скоро кінчився. (Н. Рибак)
За вечір у лампі вигорів увесь гас. (С. Чорнобривець)
[Катерина:] Любов справжня, дівчино, – це полум'я, це вогонь в душі такий, що в ньому вигорає все. (О. Корнійчук)

Засихати, гинути від спеки, посухи (перев. про злакові або трав'янисті рослини). Приклади

Навіть доброго року, по люпину, жито родило не дуже щедро, а посушливого – і зовсім дощенту вигоряло. (В. Козаченко)
В той час як надворі все вигорало, барометр уже третій день показував у конторі дощ. (О. Гончар)
Хліба не вродило, і насіння не вернулось; паша вигоріла до кореня. (О. Стороженко)

Втрачати або змінювати свій колір під впливом сонячного проміння; вицвітати. Приклади

Фарба не вигоряла на сонці й не змивалася водою. (з навч. літ.)
Гімнастьорка вигоріла від сонця, а там, де був орден, полотно зелене. (В. Кучер)
Світло-русе волосся парубка за літо вигоріло і зробилось зовсім білим, мов шовкова трава. (І. Цюпа)

перен., розм. Закінчуватися позитивним результатом; удаватися. Приклади

Ну, як же твоя екскурсія в село, не вигоріла? (С. Васильченко)
Він вибрався до Кам'янця просити сану і парафії. Але справа не вигоріла. (М. Зеров)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.