ВЕЛЬБУЧНИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВЕЛЬБУ́ЧНИЙ а, е, діал.

Поважний, знатний. Приклади

Я не вельбучний чоловік – їм і рибу просту, і хліб. (Сл. Гр.)
Тихо, уважно оточили народного співця й молодиці, й діти, й баби з розчуленим серцем вчували ту думу, захватну та вельбучну. (М. Старицький)
А зараз погляньте он на того вельбучного мавританця, який стоїть на кружґанку: то король Сансуеньї Марсилій. (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.