БРИЗКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БРИ́ЗКАТИ аю, аєш, недок.

чим. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками. Приклади

Дощик бризкав. (П. Чубинський)
Пшениця валиться йому на плече; з колосків бризкає золоте зерно. (І. Нечуй-Левицький)
Сльози бризками бризкають з її очей. (І. Франко)
Іскри бризкають з ковадла. (Ю. Яновський)
Радість бризкала з очей дівчини. (І. Багмут)

чим і без дод. Викидати, розкидати, розсипати бризки рідини, іскри, дрібні частинки чого-небудь. Приклади

Серед двору бризкали фонтани. (І. Нечуй-Левицький)
Хвиля гралась навкруги нього [баркаса], плюскала в боки, бризкала піною. (М. Коцюбинський)
Офіцер мов збожеволів. Він з скаженим хрипом, бризкаючи піною, .. зо всього розмаху рубнув його [Явтуха] шаблею. (В. Винниченко)
Десь нуртує і бризка море в береги. (П. Тичина)
Він мав неприємну звичку, розмовляючи, забуватися і бризкати слиною на співбесідника. (О. Гончар)
Кіннота йшла на рисях, а танк бризкав на ліс з кулеметів. (М. Трублаїні)

кого, що чим. Обливати дрібними краплями, бризками. Приклади

Він ранком так заспішив, що забув про свою звичку бризкати чуб хінною водою. (Іван Ле)

Те саме, що бри́зкалка. Приклади

З метою запобігання витіканню пульпи на прохід сепараторниця вирішила повісити фільтротканину на бризкало магнітного сепаратора. (з газ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.