БАЛАКУЧИЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БАЛАКУ́ЧИЙ а, е.

Який любить багато балакати, який багато говорить. Приклади

Та, здається, на йому [Лушні] й шкура говорила, такий балакучий. (Панас Мирний)
Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого. (З. Тулуб)
Він [шинкар] і бігав від столів до ванькирчика, і прислухався до розмов своїх гостей. А вони підпивали і ставали все балакучіші. (П. Кочура)

Присл. до балакучий.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.