РОЗВ'ЯЗУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

РОЗВ'Я́ЗУВАТИСЯ

Розпускатися, роз'єднуватися (про кінці чого-небудь зв'язаного). Приклади
  • Він пройшовся поміж селян, зірко спідлоба роздивляючись. І на кого падав погляд його, той в'янув, очі впускав і заклопотано чи за кисетом ліз у кишеню, чи щось біля мішка – от зав'язка немов саме розв'язалася. (А. Головко)
  • – Чого ти біжиш, Галю? Ти можеш під автомобіль потрапити! Мама, якби побачила, була б дуже незадоволена! І берет у тебе набік зліз, і шарф розв'язався. (О. Іваненко)
  • Хаєцький почав розв'язуватись і, збираючи канат на руку, заговорив-заспівав по-подільському. (О. Гончар)
  • Лікарям чи поможись, чи не поможись, а калиточка розв'яжись. (Номис)
перен. Вирішуватися (про питання, проблему, справу і т. ін.). Приклади
  • – Хіба вам не здається, що великі справи можуть вірно розв'язуватися лише тоді, коли за ними стоїть майбутнє! (М. Стельмах)
  • – Учора діло пішло було на лад, да [та] й розв'язалось. (П. Куліш)
  • Бліда й розгублена, чекала вона, як розв'яжеться справа. (З. Тулуб)
з ким, розм. Пориваючи будь-які стосунки, зв'язки з ким-небудь, звільнятися від нього. Приклади
  • – Нехай він розв'яжеться зо [зі] мною, він розумний, опісля дякуватиме мені. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Віра в те, що тоді вона, Неля, розв'яжеться з Катериною, вливала в організм те, чого найбільш йому бракувало: охоту до життя. (Ірина Вільде)
  • [Мелешко:] Та все ніяк не міг розв'язатись з роботою. То одне, розумієте, то інше. (І. Кочерга)
перен., розм. Розпочинатися (про розмову). Приклади
  • Розмова не розв'язувалась. (І. Нечуй-Левицький)
тільки недок. Пас. до розв'я́зувати. Приклади
  • Спори про цивільне право розв'язуються судовим порядком. (з мови документів)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.