РОЗ'ЇДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

РОЗ'ЇДА́ТИ

Знищувати що-небудь, поїдаючи (про міль, черв'яків і т. ін.). Приклади

Зійшла би, може, силочка в могилу, черв'як би роз'їв гороподібні м'язи, .. але от не попустив господь дару погибнути. (Г. Хоткевич)
* Образно. [Парвус:] Волію я мучителя Нерона над ворога такого, що вбиває не тіло, тільки дух, що роз'їдає нам віру нишком, наче міль одежу. (Леся Українка)
– Вода солона, роз'їдає ізоляцію... (О. Гончар)
Кислота роз'їдала метал, залишаючи видряпаний візерунок. (із журн.)
Роз'їдає землю ерозія, руйнуються береги [Десни]. (із журн.)
* Образно. І роки шукають, і роки блукають, А спогади ржею серця роз'їдають. (О. Олесь)
Як старіються речі від виснаги й років великих, Гублячи частку по частці (немовби ті скелі гранітні, Що роз'їдає їх море солоне), ми теж не побачим. (М. Зеров)
Їдка порохнява, що стояла в хаті, як мати тче, роз'їдала груди. (К. Гордієнко)
Важка хвороба роз'їдала Кузьміну ногу. (Ю. Збанацький)
Каустик кріпкий, тіло живе за хвилину роз'їсть. (М. Трублаїні)
* Образно. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз'їла. (І. Драч)
– Ти чого не спиш? – запитав його Тимко. – Досада роз'їдає. (Григорій Тютюнник)
Очі його закриті, й тільки туга, туга велика роз'їдає груди. (Г. Хоткевич)
Егоїзм, раціоналізм, меркантилізм, – усе це дітища індивідуалізму, знаряддя, за допомогою яких він роз'їдає людину, робить її аморальною. (з наук.-попул. літ.)
На вчинки його, здається мені, впливає інша хвороба, що звила собі кубельце в самому серці, роз'їдає совість, туманить зір, – благодушність. (Я. Гримайло)
Короткочасні романи [з жінками] роз'їдали мою душу, як шашіль дерево. (В. Дрозд)

перен. Вносити розлад, хаос у що-небудь. Приклади

Пияцтво є найлютішим ворогом, який роз'їдає трудовий колектив. (з газ.)
Реквізиції, безчинства, грабунки – було .. те, що роз'їло денікінську армію. (О. Гончар)

перев. док., розм. Надмірно споживаючи їжу, зробити повним, огрядним (тіло, обличчя і т. ін.). Приклади

Хай подивляться, яку він морду тут у нас роз'їв... на Оленчукових харчах. (О. Гончар)

розм., рідко. З'їдати що-небудь відразу, повністю. Приклади

І зараз всіх порозганяв [Різак], Щоб ласощів не роз'їдали; Хазяйнувати сам почав. (Л. Глібов)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.