РОЗРУШИТИ — СЛОВОЗМІНА
розру́шити розворушити
Інфінітив | розру́шити | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розру́шмо | |
2 особа | розру́ш, розру́ш-но | розру́ште |
Майбутній час | ||
1 особа | розру́шу | розру́шим, розру́шимо |
2 особа | розру́шиш | розру́шите |
3 особа | розру́шить | розру́шать |
Минулий час | ||
чол. р. | розру́шив | розру́шили |
жін. р. | розру́шила | |
сер. р. | розру́шило | |
Безособова форма | ||
розру́шено |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.