ПОНАКОЛЮВАТИ — СЛОВОЗМІНА
понако́лювати
| Інфінітив | понако́лювати | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | понако́люймо | |
| 2 особа | понако́люй, понако́люй-но | понако́люйте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | понако́люю | понако́люєм, понако́люємо |
| 2 особа | понако́люєш | понако́люєте |
| 3 особа | понако́лює | понако́люють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | понако́лював | понако́лювали |
| жін. р. | понако́лювала | |
| сер. р. | понако́лювало | |
| Безособова форма | ||
| понако́лювано | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.