ДОВОЛІКАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
доволіка́тись
| Інфінітив | доволіка́тись, доволіка́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | доволіка́ймось, доволіка́ймося | |
| 2 особа | доволіка́йсь, доволіка́йся | доволіка́йтесь, доволіка́йтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | доволіка́тимусь, доволіка́тимуся | доволіка́тимемось, доволіка́тимемося, доволіка́тимемся |
| 2 особа | доволіка́тимешся | доволіка́тиметесь, доволіка́тиметеся |
| 3 особа | доволіка́тиметься | доволіка́тимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | доволіка́юсь, доволіка́юся | доволіка́ємось, доволіка́ємося, доволіка́ємся |
| 2 особа | доволіка́єшся | доволіка́єтесь, доволіка́єтеся |
| 3 особа | доволіка́ється | доволіка́ються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | доволіка́всь, доволіка́вся | доволіка́лись, доволіка́лися |
| жін. р. | доволіка́лась, доволіка́лася | |
| сер. р. | доволіка́лось, доволіка́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.