СТАНУТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
я не стану вас надмірно утруждати
Правильніше:
я не завдам вам багато клопоту
Мова – не калька: словник української мови
шкурка вичинки не варта
Правильніше:
шкурка за чиньбу не стане; не стане шкурка за виправу; не варт товар роботи; не варте діло заходу
Мова – не калька: словник української мови
цим діло й закінчилося
Правильніше:
на цьому все й закінчилося (скінчилося); на тому все й стало
Мова – не калька: словник української мови
це увішло в нього в звичку
Правильніше:
він звик до цього; це стало (зробилося) його звичкою; це стало для нього звичним
Мова – не калька: словник української мови
це стане відомим
Правильніше:
це випливе на чисту воду
Мова – не калька: словник української мови
це стало притчею во язицех
Правильніше:
це перетирають на язиках; про це дзвонять у всі дзвони
Мова – не калька: словник української мови
це послужило нам основою
Правильніше:
це стало нам за підставу
Мова – не калька: словник української мови
це обійшлося мені дуже дорого
Правильніше:
це мені вийшло (стало) дуже (вельми) дорого; це мені багато коштувало
Мова – не калька: словник української мови
хтось раптом став смутний, мовчазний
Правильніше:
як кип'ячем обпарено
Мова – не калька: словник української мови
хтось дуже перелякався
Правильніше:
чуб дибки став, і шапка спала
Мова – не калька: словник української мови
хтось дуже злякався
Правильніше:
душі не стало в кого
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь утратив здатність ясно мислити
Правильніше:
кебета догори дригом стала
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь став розумово обмеженим
Правильніше:
у голові перекинулося
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь став лінивим
Правильніше:
баглаї напали
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь став дуже похмурим (невеселим)
Правильніше:
хмара повила кого
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь збожеволів
Правильніше:
кебета догори дригом стала
Мова – не калька: словник української мови
хворому стало краще
Правильніше:
хворому (слабому) полегшало (покращало)
Мова – не калька: словник української мови
хворий пішов на поправку
Правильніше:
хворий почав (став) поправлятися (видужувати, одужувати)
Мова – не калька: словник української мови
хай це послужить йому уроком
Правильніше:
хай це стане йому за науку
Мова – не калька: словник української мови
усім смертям на зло
Правильніше:
усім смертям на збитки; щоб смерть колька взяла; щоб смерті гірко стало; щоб пекло засміялося
Мова – не калька: словник української мови
усе прояснилося
Правильніше:
усе стало на свої місця
Мова – не калька: словник української мови
усе налагодиться
Правильніше:
усе стане на свої місця
Мова – не калька: словник української мови
усе в домі дибом стало
Правильніше:
у домі (у хаті) все догори дном (горідна, догори ногами, сподом, сторч, сторчма, перевертом, переверть, шкереберть)
Мова – не калька: словник української мови
увійди в моє становище
Правильніше:
стань на моє місце
Мова – не калька: словник української мови
у копійку влетіло
Правильніше:
далося в копійчину; у копієчку вскочило; великих (добрих) грошей стало; вийшло дуже дорого
Мова – не калька: словник української мови
тихше їдеш – дальше будеш
Правильніше:
помалу (поволі) їдь – далі заїдеш; тихше їдь – дальше станеш; іди помаленьку – доженеш і стареньку
Мова – не калька: словник української мови
стало страшно
Правильніше:
побігли мурашки
Мова – не калька: словник української мови
стало приємно
Правильніше:
залоскотало коло серця
Мова – не калька: словник української мови
стало не по собі
Правильніше:
стало ніяково
Мова – не калька: словник української мови
стало модним
Правильніше:
зайшла мода
Мова – не калька: словник української мови
стало гірше
Правильніше:
погіршало
Мова – не калька: словник української мови
стало важко
Правильніше:
стало сутужно; довелося непереливки
Мова – не калька: словник української мови
став невиносимим
Правильніше:
в'ївся в печінки; сидить у печінках
Мова – не калька: словник української мови
охопив подив (гнів, страх)
Правильніше:
волосся дибом стало
Мова – не калька: словник української мови
неодмінно
Правильніше:
що б там (то) не було (не коштувало, не стало)
Мова – не калька: словник української мови
не твого ума діло
Правильніше:
не з твоїм розумом братися до… (міркувати про…); на це твого розуму не стане
Мова – не калька: словник української мови
не стану скривати
Правильніше:
не приховуватиму; не буду приховувати
Мова – не калька: словник української мови
не стало більше сил (можливості) терпіти
Правильніше:
чаша [терпіння] переповнилася
Мова – не калька: словник української мови
не вистачило духу кому
Правильніше:
не стало відваги (зваги, сміливості) кому; не насмів хто; не відважився (не наважився, не зважився) хто
Мова – не калька: словник української мови
нам стало відомо
Правильніше:
до нас дійшлося
Мова – не калька: словник української мови
надоїв, як гірка редька
Правильніше:
став мені хріном (як той хрін) у носі; став мені сіллю (як сіль, мов сіль) в оці; допік гірше від сирої кваші
Мова – не калька: словник української мови
комусь стало тривожно (неспокійно)
Правильніше:
тенькнуло в серці (в грудях)
Мова – не калька: словник української мови
комусь стало соромно
Правильніше:
пробігла собака поміж ногами комусь
Мова – не калька: словник української мови
комусь раптом стало моторошно (страшно)
Правильніше:
як лихоманка взяла
Мова – не калька: словник української мови
кому-небудь стало відомо про щось
Правильніше:
сорока на хвості (на крилі) принесла
Мова – не калька: словник української мови
кому-небудь стало важко (неспокійно)
Правильніше:
як камінь на душу навернув
Мова – не калька: словник української мови
кишка тонка
Правильніше:
пороху (духу) не стане
Мова – не калька: словник української мови
зима стала більш холодною
Правильніше:
зима зостріла
Мова – не калька: словник української мови
за нами зупинки не буде
Правильніше:
за нами діло не стане
Мова – не калька: словник української мови
за малим зупинка
Правильніше:
за малим діло стало; за малим загайка; дрібниці (дрібнички) бракує (не вистачає)
Мова – не калька: словник української мови
за будь-яких обставин; будь-що; неодмінно
Правильніше:
хай хоч грім (каміння) з неба; хоч би трупом ліг; що б там (то) не було (не коштувало, не стало); хай там що
Мова – не калька: словник української мови
душа возрадувалась
Правильніше:
аж світ милішим став
Мова – не калька: словник української мови
дуже схвилювався
Правильніше:
став як не свій; сам не свій; сам не при собі
Мова – не калька: словник української мови
до твердого стану
Правильніше:
натвердо
Мова – не калька: словник української мови
для них стало очевидним
Правильніше:
їм стало очевидним
Мова – не калька: словник української мови
для мене стало зрозуміло
Правильніше:
мені стало зрозуміло
Мова – не калька: словник української мови
діло заштопорилося
Правильніше:
діло загальмувалося (стало, спинилося, застрягло, загрузло, зав'язло)
Мова – не калька: словник української мови
гра не вартує свічок
Правильніше:
не варта справа заходу; шкода й заходу (праці); шкода й свічку світити; не стала шкірка за виправку; шкірка вичинки не варта
Мова – не калька: словник української мови
волосся стало дибом
Правильніше:
волосся настовпужилося
Мова – не калька: словник української мови
він не наважиться на таке
Правильніше:
йому не вистачить (не стане) духу
Мова – не калька: словник української мови
відпали турботи; не стало обтяжливих обов'язків
Правильніше:
тягар з плечей упав (звалився)
Мова – не калька: словник української мови
вистачить кому
Правильніше:
стане з кого
Мова – не калька: словник української мови
вистачило мозків
Правильніше:
стало тями (глузду)
Мова – не калька: словник української мови
вийти з тяжкого (складного) становища
Правильніше:
вийти зі скрути (зі скрутного стану); вирятуватися зі скрути; вихопитися з тісної діри; дати собі раду в скрутному становищі; зрушитися з мілини
Мова – не калька: словник української мови
безслідно зник
Правильніше:
і сліду не стало чийого; у нікуди пропав хто; загув і слід за ким; як за водою пішов хто; як вода вмила (змила) кого; наче (мов) корова язиком злизала кого; як віл лизнув кого; [щез] як здимів; як димом здимів хто; як лизень злизав кого; наче голка в соломі (в снігу) пропав
Мова – не калька: словник української мови
аж легше стало
Правильніше:
відлягло (відійшло) від серця (від душі)
Мова – не калька: словник української мови
Становище, стан і положення
Замініть іменник положення, якщо мовиться про обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує, на правильний варіант: становище, стан.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| важке положення | важке становище, важкий стан |
| безвихідне положення | безвихідне становище, безвихідний стан, безвихідь |
| у сидячому положенні | сидячи, навсидячки; у стані сидячи |
| опинитися у прикрому положенні | опинитися у прикрому становищі (стані) |
| повернутися до нормального положення | повернутися до нормального стану |
АЛЕ:
положення — розташування у просторі, зведення правил, законів.
Географічне положення — одна з фундаментальних категорій економічної і соціальної географії.
Підтверджено основні положення теорії відносності.
Сталі, почали і стали
Перевірте за контекстом, чи не вжито тут слово дієслово стали замість іменника: сталі, чи дієслова почали, що може трапитися після машинного перекладу.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Вуглець — невід'ємний складник стали, який переважно визначає механічні властивості. | Вуглець — невід'ємний складник сталі, який переважно визначає механічні властивості. |
| Роботодавці стали шукати фахівців молодших і дешевших. | Роботодавці почали шукати фахівців молодших і дешевших. |
АЛЕ:
Ці вміння стали нам у пригоді.
стало не по собі
Правильніше:
стало ніяково
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
послужив стимулом
Правильніше:
став стимулом
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по стану здоров'я
Правильніше:
за станом здоров'я
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вступив до ладу завод
Правильніше:
став до ладу завод
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Як написати: в хаті стало тепліше чи потеплішало?
Українська літературна мова засвідчує дієслова, що утворилися від вищого ступеня прикметників за допомогою інфінітивного суфікса -ти, а часом і префікса по-: глибокий – глибший – глибшати; веселий – веселіший – веселішати – повеселішати. Наприклад: «Після жнив поле неначе поширшало» (з газети), «Просто фізично відчуваю, як я змужнів і навіть порозумнішав» (Юрій Яновський).
Із цього випливає, що не обов'язково вдаватися до зворотів з дієсловами стати або зробитися та відповідним прикметником (прислівником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, зробився мудрішим. Там, де тільки можна, слід користуватися формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прислівника чи прикметника. Отже, краще вжити в хаті потеплішало, а не стало тепліше.
2. Вище – повище
Запам'ятайте: українській літературній мові не властиві утворення з префіксом по- (вищий ступінь порівняння прислівників): поближче, повище, повлучніше, погарячіше, поглибше, поласкавіше, пошвидше. Треба вживати: ближче, вище, влучніше...
Із цього випливає, що не обов'язково вдаватися до зворотів з дієсловами стати або зробитися та відповідним прикметником (прислівником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, зробився мудрішим. Там, де тільки можна, слід користуватися формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прислівника чи прикметника. Отже, краще вжити в хаті потеплішало, а не стало тепліше.
2. Вище – повище
Запам'ятайте: українській літературній мові не властиві утворення з префіксом по- (вищий ступінь порівняння прислівників): поближче, повище, повлучніше, погарячіше, поглибше, поласкавіше, пошвидше. Треба вживати: ближче, вище, влучніше...
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Нагода й пригода
Ці два слова — немов камінь спотикання для тих, що негаразд знають українську мову й тому часто ставлять їх не там, де треба: «Словник має стати в нагоді вчителеві й школяреві, професорові й студентові, письменникові й перекладачеві», — читаємо в рецензії; «Мені ще не випадало пригоди їздити до Ужгорода», — чуємо з уст.
Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова случай: «При нагоді я скористаюсь вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам'ятати, що іменник нагода означає «випадок» (здебільшого сприятливий): «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: «Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...» (І. Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: «Кожна пригода — до мудрості дорога» (прислів'я), або й на лихо: «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов'язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники до російських быть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» (історична дума).
Іменник пригода може означати також потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), — від чого є вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: «Словник має стати в пригоді...», «Не випадало ще нагоди їздити...».
Ці помилки виникають, мабуть, через те, що обидва слова мають серед багатьох своїх значень також значення російського слова случай: «При нагоді я скористаюсь вашою порадою»; «Зі мною сталась така пригода». Щоб уникнути прикрих помилок, як у наведених фразах, треба запам'ятати, що іменник нагода означає «випадок» (здебільшого сприятливий): «Нагоди стріляти їй не трапилося» (М. Шеремет), або випадок, що зумовив якусь дію: «Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї...» (І. Вільде). А іменник пригода вказує на якусь подію, на якісь бувальці: «Кожна пригода — до мудрості дорога» (прислів'я), або й на лихо: «Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов'язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею» (М. Коцюбинський); від цього є вислови стати пригоді, стала пригода — відповідники до російських быть беде, произошло несчастье: «Ой на козаченьків, ой на запоріжців та пригодонька стала» (історична дума).
Іменник пригода може означати також потребу, користь: «Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води» (народна пісня), — від чого є вислів стати в пригоді: «Не бий мене, чоловіче добрий, я тобі у великій пригоді стану» (казка).
Тим-то й у наведених на початку неправильних фразах треба було висловитися: «Словник має стати в пригоді...», «Не випадало ще нагоди їздити...».
Стали дуже віруючими
Правильніше:
Стали глибоко віруючими
Увійшло в привичку
Правильніше:
Стало звичкою
Стануть на чолі боротьби
Правильніше:
Очолять боротьбу
Стануть уроком іншим
Правильніше:
Будуть наукою для інших
Ми не станемо зупинятися
Правильніше:
Ми не будемо зупинятися
Стало проведення
Правильніше:
Є проведення
Сьогодні стало можливим
Правильніше:
Сьогодні можливо
Стало щось страшного
Правильніше:
Трапилося щось страшне
Послужив стимулом
Правильніше:
Став стимулом
Фермером зробився два роки тому
Правильніше:
Фермером став два роки тому
Вступило до ладу
Правильніше:
Стало до ладу
Вступив у силу Закон
Правильніше:
Набрав чинності Закон; став чинним
Надалі вони будуть капеланами
Правильніше:
Надалі вони стануть капеланами
Причина такого стану зрозуміла
Правильніше:
Причина цього зрозуміла
Запис актів громадського положення
Правильніше:
Запис актів громадського стану
Погіршення стану здоров'я
Правильніше:
Погіршання стану здоров'я
Стала в нагоді
Правильніше:
Стала в пригоді