СПОСІБ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: знайти спосіб; добрати способу (хисту)

Правильніше: так (отак); у такий спосіб

Правильніше: ось так; так; отак; таким (отаким) способом (чином); таким робом (побитом); у такий спосіб

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію шляхом (чого) на стилістично кращий варіант: через (кого, що), за допомогою (кого, чого).

Конструкцію таким шляхом замініть на: таким способом, у такий спосіб.

АЛЕ:

Ми йдемо своїм шляхом.

Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію таким чином на стилістично кращий варіант: отже (як підсумок), отож; а у функції обставини на варіант: так, у такий спосіб, таким способом, таким робом (як саме).

У нас дуже вподобали слово шлях, ставлячи його іноді там, де воно зовсім не до речі, й забуваючи про інші підхожі слова — дорога, путь тощо. «Я не знаю шляху до вашої квартири», — чуємо з уст; «Вона йшла вже потемки, намацуючи ногою шлях на вузькій гірській стежці»; «Він минув довгий коридор, обмацуючи шлях поперед себе», — читаємо в сучасних оповіданнях; «А яким шляхом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?» — читаємо в газеті. Мимоволі постає питання: невже наша мова — така бідна, що доводиться користуватись одним словом у фразах із різним значенням або з різним відтінком значення?.. Звернімось до української класичної літератури й фольклору: «В похід у дорогу славні компанійці до схід сонця рушали» (Т. Шевченко); «Олекса Безик їздив у містечко, але з дороги вернувся» (М. Коцюбинський); «Позаростали дороги, де ходили панські ноги» (з живих уст); «Через гору шлях-доріженька, ой, широкая та пробитая, слізоньками перемитая» (народна пісня).
Як бачимо, класична література й фольклор не цуралися слова дорога й широко користувались ним, бо словом шлях називають проїзну, широку дорогу, відповідно до російського тракт: «Ой три шляхи широкії докупи зійшлися, на чужину з України брати розійшлися» (Т. Шевченко). Уживають слово шлях і в переносному розумінні, близькому до поняття «широка, далека дорога»: «На шляху поступу ми — лиш каменярі» (І. Франко).
Коли мовиться про вирушання в дорогу, про подорож, тоді до речі буде слово путь жіночого роду або дорога: «Далекая путь, хвилини не ждуть» (Леся Українка); «Ми путь землі покажем нову, царем на ввесь світ буде труд» (переклад із російської); «В далеку дорогу піду» (Б. Грінченко).
Невелика дорога між селами зветься путівець: «Путівцем над річкою... тихою ступою чвалала руда конячка» (О. Довженко).
Не пряма дорога, а кружна зветься манівець: «Хто манівцями простує, той удома не ночує» (прислів'я).
Дорогу нагору називають узвіз: «До стін Китай-городка почавсь крутий узвіз» (П. Усенко).
Відповідно до російського торная (укатанная) дорога українською мовою кажуть битий шлях, бита дорога: «Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі» (народна пісня).
Російському вислову таким путем відповідає український таким способом (або таким чином): «Батьки приводили дітей до школи, і Раїса таким способом знайомилась з селянами» (М. Коцюбинський); «Таким чином я добув вищу освіту» (з живих уст).
До речі, останнім часом став дуже поширюватися в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб, що подекуди витискує вислів таким способом: «Тільки в такий спосіб ми знайдемо, нарешті, істину». Краще додержуватися скрізь загальноукраїнського давнього вислову таким способом, що не має впливу інших мов, тому й у щойно наведеній фразі буде природніше сказати: «Тільки таким способом ми знайдемо, нарешті, істину».
На російський вислів туда ему и дорога! українською мовою кажуть: так йому й треба!, катюзі по заслузі!, своїм шляхом пішов!
Не треба обмежувати свою мову одним-однісіньким словом шлях, коли маємо стільки інших засобів. Отож у наведених на початку фразах треба було сказати або «не знаю дороги», або «не знаю, як пройти до вашої квартири», «намацуючи ногою путь на вузькій гірській стежці», «обмацуючи путь поперед себе», «А яким способом ви досягаєте такого великого врожаю картоплі?».

Правильніше: коли не спосіб

Правильніше: коли спосіб; коли змога

Правильніше: братися на спосіб

Правильніше: у всякому (у кожному) разі; на кожний спосіб; хоч як; як не є

Правильніше: спосіб (триб) життя

Правильніше: спромогтися

Правильніше: надійний спосіб

Правильніше: виміркувати спосіб

Замініть нехарактерну для української мови вставну конструкцію яким чином на стилістично кращий варіант: як, у який спосіб.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм тим самим на стилістично кращий варіант: у такий спосіб.

Нагадаємо, що останнім часом дуже вподобали в нас західноукраїнський вислів у такий спосіб. Він витискує з ужитку зворот таким способом (чином): "У такий спосіб працюватимемо й надалі" (з газети). Ліпше все-таки дотримуватися повсюди давнього загальноукраїнського словосполучення таким способом, що не має впливу інших мов (у цьому разі – німецької).

Правильніше: надійний спосіб

Часто забувають, що українська мова має в наказовому способі не тільки форми 2-ї особи однини й множини, як російська, — читай і читайте, роби і робіть, а ще й форму 1-ї особи множини — читаймо, робімо. Російська мова, не маючи цієї форми, користується описовою конструкцією типу давайте читать або формою доконаного виду майбутнього часу дієслова — прочтем.
Українська класика й народне мовлення знають наказовий спосіб 1-ї особи множини, що надає фразі динамічності, заклику. Досить згадати хоч би народні пісні, де раз у раз натрапляємо на цю форму: «Заспіваймо пісню веселеньку»; «Пиймо за щастя, пиймо за долю, пиймо за те, що миліше» і т. ін.
Незважаючи на це, один плакат закликає: «Завершимо будівництво вчасно!», — замість завершімо; читаємо й у творах сучасних письменників: «Давайте підемо зараз до неї», — замість ходімо; «Давайте спечемо, мамо, пироги», — замість спечімо.
Часто до дієслова в наказовому способі 1-ї особи множини помилково додають закінчення -те, наприклад: ходімте. Якщо російською мовою, де нема форми наказового способу 1-ї особи множини, таке закінчення — потрібне (пор. идемте), щоб надати фразі тону заклику чи прохання, то українською мовою в цьому нема ніякої потреби: ходімо, спечімо, виконаймо, заспіваймо.
1-ї та 3-ї особи однини й 3-ї особи множини наказового способу нема ні в українській, ні в російській мовах, через те, щоб надати реченню тону наказу, прохання чи побажання, користуються описовою формою, додаючи до дієслова теперішнього часу частки хай або нехай: «Нехай я заплачу, нехай свою Україну я ще раз побачу!» (Т. Шевченко); «Хай чабан, — усі гукнули, — за отамана буде!» (П. Тичина); «Хай вони виздихають йому до ночі» (М. Коцюбинський).
Слід зазначити, що частка хай інколи поєднується й з 2-ю особою однини дієслова, коли акцентується на побажанні, а не йдеться про наказ: «Хай колись навчишся» (Панас Мирний); «Хай же ти, молодший, будеш брехати...» (Панас Мирний); «Хай ти скиснеш!» (із живих уст).
Замість описової форми для 3-ї особи однини наказового способу з частками хай, нехай, можна вживати форми наказового способу 2-ї особи однини, що надає реченню дійовішого характеру: «Про мене хоч вовк траву їж» (приповідка), замість — «хай вовк траву їсть»; «Яка штучка! І не думай ніхто її зачепити» (з живих уст), замість — «хай ніхто не думає».

Правильніше: засіб, спосіб

Правильніше: Надійний спосіб

Правильніше: Здоровий спосіб життя

Правильніше: за всяку ціну

Правильніше: так чи інак

Правильніше: удатися до всіх способів; ужити всіх засобів (заходів)

Правильніше: і так і сяк; і так і перетак; по-всякому, по-різному; і краще, і гірше; з маком і з таком; як забагнеться; скоком чи боком; то скоком, то боком

Правильніше: ось так; отак

Правильніше: ані способу

Правильніше: пустити в дію всі важелі; докласти всієї сили; ужити всіх заходів (способів)

Правильніше: на свій штиб (лад); своїм способом (робом); по-своєму

Правильніше: способи захисту

Правильніше: за всяку ціну; за будь-яку ціну; будь-якою ціною; будь-якими способами (засобами)

Правильніше: вив'язатися із халепи; зарадити (дати собі раду) в скруті; прибрати способу

Правильніше: звичайно; звичайним ладом; як заведено; як звичне

Правильніше: вигадник; шукач способу

Правильніше: усіма силами

Правильніше: Шукають способів розв'язання проблем

Правильніше: Різні способи лікування