РОБІТНИКИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: працівники готелю

Правильніше: працівник

Перевірте вживання:

робітничий — той, що стосується робітника;

і робочий — той, що стосується роботи.

Також перевірте, чи не треба тут вжити іменник робітник.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Робоча партія Курдистану. — Робітнича партія Курдистану.

Це найдосвідченіший робочий на заводі.  — Це найдосвідченіший робітник на заводі.

Робітник — це людина, яка працює на промисловому підприємстві. «Робітник біля верстата заплющив очі, зосереджений». (О. Довженко.) «В цей час коридором пройшов робітник у засмальцьованій кепці і фуфайці». «Був це звичайний робітник, слюсар із харківських майстерень». (Григорій Тютюнник.)
У XIX ст. слово робітник широко вживалося у значенні «наймит», «людина праці», найчастіше — стосовно людей, зайнятих у сільському господарстві, а також взагалі у значенні «трудівник» (слово робітник мало тоді наголос на другому складі — «робітник», про що переконливо свідчить не тільки «Словарь української мови» Б. Грінченка, а й приклади з поезії та інші джерела). Порівн.: «Семен помолився до неба, загорнувсь у свитку і заснув твердим сном натрудженого робітника»; «Всі мали його за чесного чоловіка та доброго робітника». (М. Коцюбинський.) У значенні «трудівник» слово робітник зрідка вживається і в наш час. Проте з розвитком лексичного складу української літературної мови» уточненням місця кожного слова в лексичній системі слово робітник дедалі рідше виступає в цих значеннях» міцніше закріплюючись як назва людини фізичної праці» зайнятої у промисловому виробництві.
У сучасній мові слово робітник означає соціальне становище людини» рід занять; його також уживають на позначення відповідного класу суспільства. Порівн.: «На зборах виступали робітники, службовці, інженерно-технічні працівники заводу»; «Овочевій базі терміново потрібні робітники-вантажники».
Слово працівник означає того, хто працює, незалежно від сфери його діяльності. Наприклад: «Працівники заповідника мали що показати нашій екскурсії». (Іван Ле.) «Він вважався здібним працівником, який знає і любить свою справу». (М. Руденко.)
Отже» слово працівник має ширше» більш загальне значення» ніж робітник: кожного робітника заводу можна назвати працівником, але не кожний працівник є робітником.
Порушенням норми» що вже усталилася в останні десятиліття» є вживання ряду словосполучень із словом робітник замість працівник (як це було ще в 20-ті роки): торговельний робітник, газетний робітник, науковий робітник (треба: торговельний працівник, газетний працівник, науковий працівник).
Між іншим» деякі лексеми можуть сполучатися і з словом робітник, і з словом працівник, але значення цих словосполучень різне: кваліфікований робітник — кваліфікований працівник; робітник порту — працівник порту. В наведених словосполученнях слово працівник ужите в ширшому, більш загальному значенні: про робітника можна сказати» що він кваліфікований працівник, а про службовця не можна сказати, що він кваліфікований робітник.
Робітник сцени — це особа, яка встановлює і міняє декорації; працівник сцени — це член творчого колективу театру: актор, режисер тощо.
Слово працівник у певних сполученнях може означати також діяча в якійсь галузі. Наприклад, газетний працівник, торговельний працівник. «Працюючи над «Аероградом» у Москві, я багато уваги і часу приділяв громадській роботі, яку любив. Я був головою Всесоюзної творчої секції працівників кіно. Я організував у Москві Будинок кіно і налагодив його роботу». (О. Довженко.)
Людину, яка займається науковою діяльністю, називають науковцем, науковим працівником. «Товариші, — сказав Сагайда, як перед аудиторією, — ви прослухали коротку інформацію наукового працівника, дослідника проблем війни, гвардії старшого лейтенанта Брянського». (О. Гончар.)
Словосполучення науковий співробітник — офіційна назва посади, її здебільшого вживають разом з назвою закладу, в якому науковець працює. Порівн.: «Іван Дмитрович Борзенко — науковий співробітник Інституту автоматики Національної Академії наук України» (але «Іван Дмитрович Борзенко — науковий працівник»). «Колектив наукових співробітників музею готується до проведення в листопаді наукової сесії». (З газети.) «Євгенія Григорівна працювала науковим співробітником в Інституті генетики». (О. Довженко.) Без назви установи це словосполучення вживається тільки на означення певного наукового звання: «старший (молодший) науковий співробітник».
Слід вважати стилістично невдалим речення типу: «В Україні тепер працюють тисячі наукових співробітників». (З газети.) У цьому разі треба: наукових працівників. Але природними є словосполучення: газетний працівник і співробітник (працівник) районної газети «Перемога», співробітник (працівник) редакції журналу.
Отже, робітник — це людина, яка працює на промисловому підприємстві, створюючи матеріальні цінності; робітник означає рід занять, соціальне становище; працівник — це більш загальне поняття: той, хто працює у будь-якій галузі.

Який зміст вкладають у кожне з цих понять?
Робітник – той, хто працює на промисловому підприємстві, створюючи матеріальні цінності; у давні часи – також наймит. У сучасній мові слово робітник означає й соціальне становище людини, рід занять; його уживають на позначення відповідного класу суспільства. Молодий робітник, робітники й селяни.
Працівник – який трудиться, незалежно від сфери його діяльності. Це слово має ширше значення, ніж робітник. Кожного робітника заводу чи фабрики можна назвати працівником, але не кожен працівник є робітником. Порушення норми – вживання ряду словосполучень з іменником робітник замість працівник (як це було в 20-ті роки): торговельний робітник, газетний робітник, науковий робітник (треба торговельний працівник, газетний працівник, науковий працівник). До речі, деякі лексеми можуть поєднуватися і з словом робітник, і з словом працівник, однак значення цих сполучень різне: кваліфікований робітник – кваліфікований працівник, робітник порту – працівник порту. Тут працівник виступає як загальніше поняття. Про робітника можна сказати, що він кваліфікований працівник, а от службовця не назвеш кваліфікованим робітником. Робітник сцени – людина, яка встановлює і міняє декорації, а працівник сцени – це член творчого колективу театру: актор, режисер тощо.
Той, хто займається науковою діяльністю, – науковець, науковий працівник. Що ж до словосполучення науковий співробітник, то воно передає офіційну назву посади, яка переважно вживається разом із найменуванням закладу, в котрому науковець працює. Науковий співробітник Інституту автоматики НАН України. Без назви установи це словосполучення використовують тільки для означення певного звання: старший (молодший) науковий співробітник.
Слід вважати невдалим речення типу: «На Захід виїжджають тисячі наукових співробітників» (з газети). Треба наукових працівників. Але природними є словосполучення: газетний працівник і співробітник редакції районної (міської тощо) газети, співробітник (працівник) редакції журналу.

Правильніше: робітник, робітний

Правильніше: Науковий працівник