ОСОБИСТІСТЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Особа й особистість
Ці два слова — особа й особистість — інколи не розрізняють і пишуть: «Особа автора виявляється і в доборі теми, і в характерних, тільки йому властивих образах», — або кажуть: «Ви наговорили мені багато образливого, прошу без особистостей!»
Слово особа означає одну людину, індивід: «Він сам, своєю власною кругленькою особою, стояв, зігнувшись над пательнею» (М. Коцюбинський); іноді, коли мовиться про багатьох людей, це слово в множині заміняє множину інших слів — чоловік, душ: «На нараду прийшло багато осіб, але тих, кого хотілось бачити, й не було» (з живих уст); часом воно править за відповідник до російського слова личность, наприклад, у вислові: «Що за підозріла особа?»
Слово особистість означає індивідуальність людини, сукупність її духовних і фізичних властивостей: «Авторську особистість не піддаватимеш остракізму, виганяючи її з вірша, де вона в нього існує на правах ліричного героя» (Є. Гуцало).
Тим-то й у першій фразі треба було написати: «Особистість автора виявляється...», — а в другій фразі сказати: «Прошу без особистих образ!»
Слово особа означає одну людину, індивід: «Він сам, своєю власною кругленькою особою, стояв, зігнувшись над пательнею» (М. Коцюбинський); іноді, коли мовиться про багатьох людей, це слово в множині заміняє множину інших слів — чоловік, душ: «На нараду прийшло багато осіб, але тих, кого хотілось бачити, й не було» (з живих уст); часом воно править за відповідник до російського слова личность, наприклад, у вислові: «Що за підозріла особа?»
Слово особистість означає індивідуальність людини, сукупність її духовних і фізичних властивостей: «Авторську особистість не піддаватимеш остракізму, виганяючи її з вірша, де вона в нього існує на правах ліричного героя» (Є. Гуцало).
Тим-то й у першій фразі треба було написати: «Особистість автора виявляється...», — а в другій фразі сказати: «Прошу без особистих образ!»
індивідуум
Правильніше:
особа; особистість
Мова – не калька: словник української мови
індивідуальність
Правильніше:
особистість
Мова – не калька: словник української мови
особа – особистість
Часом цих іменників не розрізняють і пишуть: «Особа автора виявляється в доборі теми і в характерних, тільки йому властивих образах», – або кажуть: «Ви наговорили мені багато образливого, прошу без особистостей!» Слово особа, наголошував Борис Антоненко-Давидович, означає одну людину, індивід: «Він сам, своєю кругленькою особою, стояв, зігнувшись над пательнею» (Михайло Коцюбинський). Коли ж мовиться про багатьох людей, ця лексема в множині заміняє кілька інших слів – чоловік, душ: «На нараду прийшло чимало осіб, але тих, кого хотіли бачити, й не було» (з живих уст). Буває, воно править за відповідник до російського личность, наприклад, у фразі: «Що за підозріла особа ?»
Слово особистість означає індивідуальність людини, сукупність її духовних і фізичних властивостей: «Авторську особистість не піддаватимеш остракізму, виганяючи її з вірша, де вона в ньому існує на правах ліричного героя» (Євген Гуцало).
Тим-то й у першому реченні треба було написати: «Особистість автора виявляється...», а в другому сказати: «Прошу без особистих образ!»
Слово особистість означає індивідуальність людини, сукупність її духовних і фізичних властивостей: «Авторську особистість не піддаватимеш остракізму, виганяючи її з вірша, де вона в ньому існує на правах ліричного героя» (Євген Гуцало).
Тим-то й у першому реченні треба було написати: «Особистість автора виявляється...», а в другому сказати: «Прошу без особистих образ!»
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
нові обличчя в політиці
Правильніше:
нові особистості у політиці
Мова – не калька: словник української мови
культ особистості
Правильніше:
культ особи
Мова – не калька: словник української мови
Без особистих образ і без особистостей
Замініть нехарактерний для української мови вислів без особистостей на стилістично кращий варіант: без особистих образ.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Я прошу без особистостей! | Я прошу без особистих образ! |