ОБРАЗИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

плакати від незадоволення (образи)

Правильніше: трубити в кулак
Мова – не калька: словник української мови

не зважати на образи

Правильніше: тримати дулю в кишені
Мова – не калька: словник української мови

виносити образи

Правильніше: терпіти кривду
Мова – не калька: словник української мови

підкреслено виявляти образу (незадоволення)

Правильніше: ударитися (полізти) в амбіцію
Мова – не калька: словник української мови

під видом кого

Правильніше: у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого; начебто (нібито, буцімто) хто; видаючи себе за кого
Мова – не калька: словник української мови

образ життя

Правильніше: спосіб (триб) життя
Мова – не калька: словник української мови

ображатися

Правильніше: дутися на кого; вдаритися в образу; надути (копилити) губи (губки); надутися як сич (індик) перед смертю
Мова – не калька: словник української мови

обіда

Правильніше: образа; кривда
Мова – не калька: словник української мови

не прийми це в образу

Правильніше: не сприйми це як образу (за образу); не візьми (не май) це за зле
Мова – не калька: словник української мови

не дати в образу кого

Правильніше: не дати скривдити кого
Мова – не калька: словник української мови

не відреагувати на образу

Правильніше: проковтнути пігулку
Мова – не калька: словник української мови

не в образу сказано

Правильніше: даруйте (пробачте) на слові; не бажаючи образити; не ображайтеся; не майте цих слів за зле
Мова – не калька: словник української мови

нанести образу

Правильніше: завдати (заподіяти, учинити) образу (кривду) кому; образити (скривдити) кого
Мова – не калька: словник української мови

наївна людина; пустий мрійник

Правильніше: лицар печального образу
Мова – не калька: словник української мови

на ньому лиця нема

Правильніше: його й не пізнати, так змарнів (зблід, пополотнів); він [сам] на себе не схожий; на ньому свого образу немає; мов з хреста знятий
Мова – не калька: словник української мови

корінним образом (чином)

Правильніше: докорінно
Мова – не калька: словник української мови

імідж

Правильніше: образ
Мова – не калька: словник української мови

ікона

Правильніше: образ
Мова – не калька: словник української мови

заподіяти образу

Правильніше: заподіяти кривду
Мова – не калька: словник української мови

жорстока образа

Правильніше: тяжка (прикра) образа
Мова – не калька: словник української мови

Різновид, краєвид, посвідка, образ, плани і вид

Перевірте вживання іменника вид і в разі потреби замініть:

різновид — окремий вид якої-небудь загальної категорії, типу, явища;

краєвид — місцевість, що відкривається перед очима;

посвідка документ;

вигляд, образ, подоба, постать, постава — про зовнішність, обриси особи, силует;

плани, наміри — про щось задумане.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
мотобол — це вид футболу мотобол — це різновид футболу
гарний вид з вікна гарний краєвид з вікна
вид на проживання посвідка на проживання
зовнішній вид зовнішній вигляд
мати гордовитий вид мати гордовиту поставу
тримати у пам'яті його вид тримати у пам'яті його подобу
мати на неї види мати щодо неї плани (наміри)

АЛЕ:

футбол — це вид спорту

доконаний, недоконаний вид дієслова

біологічний вид 

Без особистих образ і без особистостей

Замініть нехарактерний для української мови вислів без особистостей на стилістично кращий варіант: без особистих образ.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Я прошу без особистостей! Я прошу без особистих образ!

Особа й особистість

Ці два слова — особа й особистість — інколи не розрізняють і пишуть: «Особа автора виявляється і в доборі теми, і в характерних, тільки йому властивих образах», — або кажуть: «Ви наговорили мені багато образливого, прошу без особистостей!»
Слово особа означає одну людину, індивід: «Він сам, своєю власною кругленькою особою, стояв, зігнувшись над пательнею» (М. Коцюбинський); іноді, коли мовиться про багатьох людей, це слово в множині заміняє множину інших слів — чоловік, душ: «На нараду прийшло багато осіб, але тих, кого хотілось бачити, й не було» (з живих уст); часом воно править за відповідник до російського слова личность, наприклад, у вислові: «Що за підозріла особа?»
Слово особистість означає індивідуальність людини, сукупність її духовних і фізичних властивостей: «Авторську особистість не піддаватимеш остракізму, виганяючи її з вірша, де вона в нього існує на правах ліричного героя» (Є. Гуцало).
Тим-то й у першій фразі треба було написати: «Особистість автора виявляється...», — а в другій фразі сказати: «Прошу без особистих образ!»

Облік і обличчя

«У постаті головного героя роману перед нами постає облік нашого сучасника», — читаємо в рецензії на художній твір і не можемо зійти з дива: про який це облік пише рецензент? Адже цей іменник, що походить від дієслів облічувати, облічити, має в українській мові точне значення: «Скільки ще не взято на облік самостійних груп, які боролися з окупантами, але не знали, як зв'язатися з іншими підпільниками» (Ю. Яновський); «В артілі добре організовано облік і зберігання кормів» («Колгоспник України»).
Рецензент механічно переніс в український текст російське слово, не зваживши на те, що це слово є також в українській мові, тільки з іншим значенням. У цьому не було ніякої потреби, бо українська мова має досить відповідників до російського слова облик: обличчя («Таке обличчя нашого сьогоднішнього села»), образ («Бережучи свій національний образ...» — Б. Грінченко), застарілі подоба («Фабрика швидко стратила свою опрятну і празничну подобу». — І. Франко) й лик («Узяла на себе лик прудкого хлопчика». — Марко Вовчок).
Узявши з цих синонімів той, що найбільше підходить до змісту фрази, рецензент міг би написати: «У постаті головного героя... виникає образ нашого сучасника».

облік кого-небудь

Правильніше: обличчя, образ, подоба, лик
Словник-антисуржик.

обіда

Правильніше: образа, кривда
Словник-антисуржик.

Корінним образом

Правильніше: Докорінно

Здоровий образ життя

Правильніше: Здоровий спосіб життя

Облік нашого сучасника

Правильніше: Образ, обличчя нашого сучасника

Образа гонору

Правильніше: Образа честі