НЕЗАПЕРЕЧНИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: ось тобі й факт; незаперечний факт

Замініть нехарактерний для української мови вислів (факт) на лице, якщо мовиться про щось незаперечне, на стилістично кращий варіант: ось тобі й (факт), незаперечний (факт).

АЛЕ:

На лице їй падали тіні.

Правильніше: незаперечний факт

Незаперечний – той, що не може бути заперечений; явний, очевидний. Вживається зі словами: авторитет, доказ, успіх, факт, рішення, явище, дані. Похідні: незаперечність (незаперечність висновків, незаперечність переконань), незаперечно (незаперечно доведено; «Слід незаперечно свідчив про те, що вовк десь тут, що він не втік звідси» – Павло Загребельний).
Безперечний – який не викликає будь-яких заперечень, сумнівів, цілком очевидний. Уживається зі словами: зв'язок, інтерес, лідер, ознака, перемога, правда, реальність, річ, талановитість, досягнення і т. ін. «Все це здається мені безперечним і диким безглуздям» (Микола Зеров); «Літературне походження багатьох із них (пісень) безперечне» (Максим Рильський). Похідні: безперечність (безперечність наслідків досліджень), безперечно. «Безперечно, що вона не винна» (Леонід Первомайський), «Безперечно, якась зміна сталася з старим пастухом» (Олесь Донченко).

Правильніше: ось тобі й факт, незаперечний факт

Правильніше: Незаперечний факт

У публіцистиці й діловій мові часто трапляються слова обґрунтовано, з цілковитою (з повною, з незаперечною) підставою, наприклад: «До вибору робочих швидкостей агрегатів передові механізатори підходять обґрунтовано...» («Радянська Україна»); «Можна сказати з незаперечною підставою, що третій з'їзд Рад відкрив нову епоху всесвітньої історії» (переклад із творів В. І. Леніна).
Та ось у «Вечірніх розмовах» М. Рильського бачимо прислівник підставно: «Клопотався він, учасник війни, цілком підставно й законно» («Моє і наше»). Чи це маловживане слово підставно — цілком рівнозначне попереднім висловам, чи воно має свій нюанс? Якщо вислів з незаперечною (з цілковитою, з повною) підставою — близький значенням до прислівника підставно, то цього не можна сказати про слово обґрунтовано: адже якесь клопотання об'єктивно може бути й мало обґрунтованим через юридичну непідготованість особи, що писала це клопотання, й разом із тим — цілком підставним, або, інакше кажучи, законним, бо має під собою за підставу закон. Саме тому М. Рильський, добрий знавець української мови, поставив тут цей прислівник. Слово підставно, відоме й раніше в українській мові, — не зайве, бо дає змогу точніше висловити думку й має свій загальновідомий антонім — безпідставно.

Правильніше: Незаперечні істини