НАГОЛОШУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: наголошувати

Правильніше: наголошувати; окреслювати; увиразнювати

Правильніше: наголошувати; підкреслювати; звертати увагу; виділяти; робити наголос

В переносному значенні — «відзначати щось» підкреслювати» звертати особливу увагу на щось». Вимагає після себе або прямого додатка в знахідному відмінку (наголошувати — щ о?), або додатка з прийменником на в місцевому відмінку (наголошувати — н а ч о м у?). «Вони [молоді новелісти] наголошують відважність, наполегливість, колективізм, талановитість в характері нашої людини». (З журналу.) «Щодо Максимовича» то слід сказати» що цей один із перших у нас збирачів і ентузіастів вивчення народної творчості першим наголосив на зв'язку «Слова» [о полку Ігоревім] саме з українською народною творчістю». (М. Рильський.)
Слово наголошувати, трапляється» сполучають з непрямим додатком у знахідному відмінку з прийменником на (очевидно» внаслідок плутання двох можливих варіантів: наголошувати — щ о? і н а ч о м у?) — наголошувати — н а щ о? «Промовець наголошував саме на цю рису». (З розмови.) «Знизавши плечима на пристрасну Боженкову мову, він [Іван Бриль] заговорив повагом, з неприхованою посмішкою наголошуючи на окремі вирази, якими б він хотів особливо дошкулити супротивникові»; «— То як мислиш собі, свате, га? — цікавився Максим думкою Івана… з особливим смаком наголошуючи на незвичне «сват», замість звичного за двадцять років дружби «куме». (Ю. Смолич.)
Мабуть, поєднання слова наголошувати з додатком у знахідному відмінку з прийменником на не виправдане.