МОВА — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
розмовна мова
розмова не в'яжеться
розмова йде про кого (про що)
рідна мова для нього незрозуміла
просторіччя
питання не в цьому
нечленороздільна мова
незв'язана мова
не в цьому діло
мова йде про саме важне
мова йде
мова викладання
мається на увазі
замаскована (алегорична) мова
алегорія
Ідеться і мова йде
Конструкція мова йде, мова йшла є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: ідеться, ішлося.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
На засіданні мова йшла про вступну кампанію. | На засіданні йшлося про вступну кампанію. |
Мо́ва йде
Як порушення норми сприймається вживання слова мова в сполученні з дієсловом йдеться («Мова йдеться про новий кінофільм») замість мова йде або йдеться (без слова мова). Неправомірним є також вживання в усіх стилях, крім поетичної мови, словосполучення річ іде (з цим же значенням).
Слово річ як синонім слова мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Проте поряд зі словом мова його широко застосовують у поезії. Порівн. у Т. Шевченка в «Катерині»: «Не слухала моїх речей, то її послухай…»; «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати…» і в «Гайдамаках»: «Меж мови-розмови цілувались, обнімались»; «…аж верби нагинались слухать тую мову. Ото мова!» У Лесі Українки в поезії «Слово, чому ти не твердая криця…»: «Ти, моя щира, гартована мова» і «Стрінеться з брязкотом інших мечей, з гуком нових, не тюремних речей». У П. Тичини: «На майдані пил спадає, замовкає річ…» і «Славте мову цю чудову на оновленій землі! Ця ж бо мова для народу вище всіх пісень, симфоній».
справа, діло, мова, річ, у чому річ?, річ у тім (тому), що..., в чому справа, справа в тім (тому), що…, мовлення
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
персидська мова
мова йде чи мова йдеться?
Як порушення літературної норми сприймається вживання слова мова в сполученні з дієсловом ідеться. «Мова йдеться про нову виставу столичного театру імені Івана Франка» (з газети).До розмовного стилю відносять вислови типу мова про вас, не про це мова тощо. Мова йде про виставу і йдеться про виставу, мова йде про кандидата на пост президента України і йдеться про кандидата на пост президента України. Правомірним є словосполучення мова мовиться, однак воно рідковживане.
Як порушення норми сприймається вживання іменника мова з дієсловом йдеться. Треба: мова йде або просто йдеться, мовиться. Неправомірним є також використання в усіх стилях, за винятком поетичного, словосполучення річ іде (з цим самим значенням).
Ходить, мова мовиться, мовитись, річ у тім, ітися (ідеться), у тім сила
мова йде про ...
На засіданні йтиметься про наслідки переговорів.
Не про це йдеться!
Ідеться про дотримання закону.
Пануюча мова
Персидська мова
Нечленороздільна мова
Латишська мова
позбутися здатності говорити
перевести об'яву на українську мову
оволодів мовою
не розуміти один одного
навчати музиці (мові)
на різних мовах
на англійській мові
говорити на українській мові
говорити на різних мовах
володіти мовою
вчитися на рідній мові
Наповнений заборонами на рідну мову
Пролунає на рідній мові
Читаю на англійській мові
Розмовляти на українській мові
Книга вийшла на багатьох мовах
Секретарка із знаннями англійської мови
як це буде по-українськи?
язик відняло
я говорю по-українськи
часто вставляти в мову багато влучних слів
це виключено
хтось утратив здатність говорити
упіймати на слові
тіпун тобі на язик
скажи це по-українськи
просторічні слова
про це не може бути й мови
порозумітися
освоїти мову
обірвати слово
нічого й говорити (казати)
не сходить з язика хто (що) в кого
не варто говорити
набути уміння, досвіду вправно володіти мовою
калька з російської мови
знайти спільну мову
здатний влучно, дотепно висловитися
завести розмову про що
досягти взаєморозуміння
втратити дар мови (здатність говорити)
відняло (заціпило) мову (язик)
бути комусь неприємним співбесідником
безсумнівно
Кома перед порівняльним зворотом
Перевірте, чи не пропущено кому перед порівняльним зворотом (Правопис §118 Б 12).
КОМА СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Для виділення порівняльних зворотів, що вводяться словами як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж і т. ін. | Хоч сумнів, як ворон, нав'язливо карка: Навіщо? (Іван Драч).
На дворі темно стало так, мов хусткою всім очі зав'язало (Іван Карпенко-Карий). Я візьму той рушник, простелю, наче долю (Андрій Малишко). |
АЛЕ:
КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
У сталих фразеологічних зворотах перед порівняльним сполучником | Дощ ллє як з відра.
Почервонів як рак. |
Перед іменною частиною складеного присудка, приєднаною за допомогою сполучників як, мов, ніби тощо | Руки зробилися як лід. |
Перед зворотами, що вводяться в речення за допомогою сполучника як і мають значення «у ролі кого, чого» | Про масштаби Довженка як письменника можна судити з його найбільшої літературної праці — «Зачарованої Десни».
Розглядаємо вашу відповідь як згоду. |
Перед як, ніж у виразах (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж і т. ін. | Сидів не більш як півгодини.
Роботи вистачило не довше ніж на два дні. |
Добірний і один в один
Замініть конструкцію один в один, коли мовиться про однакові, першосортні предмети, на стилістично кращий варіант: добірний, як (мов, наче…) перемиті; коли мовиться про осіб: одним лицем.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Кавуни лежали на полі стиглі, великі, один в один. | Кавуни лежали на полі стиглі, великі, добірні. |
Козаки у цьому курені один в один: ставні, кремезні. | Козаки у цьому курені одним лицем: ставні, кремезні. |
АЛЕ:
Опуклі многогранники, паралельним перенесенням яких можна заповнити весь простір так, щоб вони не входили один в один і не залишали порожніх місць.
“Зобов'язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною”
– Створюється враження, що загрожує нам і в побуті, і в літературі не так архаїзація мови, як канцеляризація. Хіба ми не помічаємо, як добірне народне слово гнітять канцелярські бур'яни? Де ви знайдете такого голову колгоспу, який би, приміром, сказав просто: «Кури добре несуться».
Цього не може бути. Він неодмінно скаже: «Кури вступили в період інтенсивної носки яєць». Чи почуєте від нього, що колгосп «силосує гичку». Ні, він такою «буденною» мовою розмовляти не буде. Він скаже: «Колгосп вступив у період силосування зеленої маси».
Погнила не полова, а «пожнивні рештки».
І вже буряк – не буряк, а «цукрова сировина».
У розмовах із людьми, на нарадах я вволю наслухався отих казенних висловів. Дехто вважає це за хороший тон, надто охоче переймає отой казенний стиль.
Якось правління колгоспу, слухаючи скаргу жінки на обурливу поведінку свого чоловіка, ухвалило: «Зобов'язати Сидоренка відрегулювати свої відносини з дружиною». Я думаю, що це не тільки сільська «знахідка».
Я вже колись наводив приклади:
«Давайте рухатися до лісу...»
або:
«Він висунув свою рацію...»
Чи не пародійно це звучить?
Щоб наочно показати читачеві, якими є канцелярські штампи і в публікаціях газет, і навіть у художніх творах, Кость Гордієнко складає маленьку «новелу»:
«Галина перебувала в колективі на гарному рахунку. Вона домагалася успіху шляхом сумлінної праці. Хоч на початку з нею і не хотіли рахуватися. Це їй коштувало чималих зусиль.
Трудова наполегливість викликається заінтересованістю дівчини в збільшенні виходу продукції. І цього ніяк не можна скинути з рахівниці. Збоку вона виглядала цілком щасливою.
Спочатку вона лише намацувала новий стиль у роботі, а згодом розгорнула свою діяльність.
У кінцевому рахунку вона перемогла».