ДІТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
що гріха таїти
чого гріха таїти
усі люди незалежно від віку; діти й дорослі
нічого гріха таїти
не знати, куди себе діти
не з полохливого десятка
маленькі діти
зведені брати (діти)
є такий гріх
діти знаходяться в теплому приміщенні
Кома для виділення зворотів
Перевірте, чи не пропущено кому перед відповідним зворотом (Правопис. §118 А) п.16).
КОМА СТАВИТЬСЯ | |
---|---|
Для виділення зворотів, що обмежують або уточнюють зміст усього речення й починаються словами крім (опріч), за винятком, особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть й под., якщо вони виразно інтонаційно відокремлюються |
Було про що думати цієї ночі, та він примусив себе не думати зараз ні про що, крім бою (Олександр Сизоненко). Без гарячої любові до природи людина не може бути митцем. Та й не тільки митцем, особливо зараз, коли треба перебудувати майже все (Олександр Довженко). На краю села, замість похилої хатини, стояв великий будинок. Гризуни, наприклад ховрашки, завдають багато шкоди полям. Усі мешканці села, навіть діти й старі, поспішали в поле. |
У реченнях з однорідними членами перед пояснювальними сполучниками як, як-от, а саме і под., ужитими після узагальнювальних слів |
Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам’ятників, на нашому кладовищі не було (О. Довженко) |
Розгледіти і розглядіти
Замініть скальковане дієслово розглядíти на стилістично кращий варіант: розглéдіти.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Я хотіла розглядіти той невидимий предмет, на який був звернений до мене. | Я хотіла розгледіти той невидимий предмет, на який був звернений до мене. |
Чорти полосаті
Грудні діти
Нічого гріха таїти
Діти батраків
творити злодіяння
піти в діло
не було діла до кого (до чого)
кинути роботу
займатися своїми справами
займатися дітьми
давайте візьмемося за діло
говорити діло
він зайнятий своїми справами
він ділом зайнятий
використати в діло
Доглядає за дитиною
У дитини сильна тошнота
ясне діло
яке твоє діло?
яке кому діло до кого?
як діла?
язиком молоти – не дрова колоти
ще в дитинстві
шуму багато, а толку мало
шкурка вичинки не варта
чим би дитя не тішилося, лиш би не плакало
цим діло й закінчилося
це не по моїй частині
це до діла не відноситься
це для нього звичне діло
це діло втрачене
це діло випадку
це вас не стосується
хто про що
хто каже альфа, нехай каже й бета
ходити без діла
ухожена дитина
устами младенця глаголить істина
упасти в дитинство
узятися не за своє діло
увійти в курс діла
у тому то й діло (справа)
у семи няньок дитина без ока
турбота про дітей
толково
тинятися без діла
тебе не стосується!
такі то діла
таке й таке діло
та й діло з кінцем
суть діла
сто няньок, а дитина без ока
сльозами горю не поможеш
сидіти без діла
ризик – благородне діло
реалізовувати
раз таке діло
пустити в діло що
простіше пареної ріпи
провалити діло
прийомна дитина
прийматися за роботу
привести діло до кінця
прерогатива молодості
поступати по-дитячому
поставити діло
подумаєш!
по ходу діла
пішло діло на лад
перший блін комом
перша дитина
пара пустяків
очевидно
ото дивина!
ну й діла! ну й ну!
нічого не робити (байдикувати)
нічого не получилося
неумісне питання
не чекаючи на те, що колись настане (з'ясується)
не твого ума діло
не при ділі
не по словах судять, а по ділах
не лізь не у своє діло
не вашого ума діло
не в цьому діло
не буде з цього толку
можна вважати це діло втраченим
моє діло сторона
мішатися не у своє діло
ми це діло не піднімемо
мені нема до цього діла
мене це не стосується
мати діло
марно витрачати час; байдикувати
майстер свого діла
лежати без діла
коли дрова горять, тоді й кашу варять
кінець діло хвалить
кінець – ділу вінець
капризна дитина
і діло з кінцем; і ділу кінець
йому до всього діло
зробити добре діло
закінчив діло – гуляй сміло
займатися ділом
займатися вихованням дітей
за нами зупинки не буде
за малим зупинка
за діло він наказаний
з шкіри лізе
з цього діла не буде
з розумом зроблено
є таке діло!
дуже проста (легка) справа
діло швах
діло тільки в тому, що…
діло табак (труба)
діло стосується кого (чого)
діло прийняло поганий поворот
діло підходяще
діло підходить до кінця
діло не вийде
діло минуле
діло майстра боїться
діло клеїться
діло йшло до вечора
діло йде на поправку
діло йде до осені
діло заштопорилося
діло за вами
діло життєве
діло горить
діло в шляпі
діло в тому, що…
діло було осінню
діло було весною
діло близиться до кінця
діла нема до чого
діла йдуть на краще
діла давно минувших днів
грудна дитина
гроші – діло наживне
говоріть толком
гибле діло
він цим не займається
він зайнявся своїм ділом
виконувати корисну роботу
виконати свій обов'язок
видно, так на роду написано
видно чиїх рук діло
в інтересах діла
бути зайнятим по горло
бути дуже малим (малою дитиною)
бути в ранньому дитячому віці (малою дитиною)
безнадійне діло
бачить око, та зуб не йме
бавитися, як дитина
(Знатися) на своєму ділі, (майстер) свого діла і своєї справи
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію (знатися) на своїй справі, (майстер) своєї справи на стилістично кращий варіант: (знатися) на своєму ділі; (майстер) свого діла.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Бо моя сестра дуже добре знається на своїй справі. | Бо моя сестра дуже добре знається на своєму ділі. |
Це висококваліфікований і водночас вимогливий фахівець і майстер своєї справи. | Це висококваліфікований і водночас вимогливий фахівець і майстер свого діла. |
До ладу, до пуття, без жартів і толком
Замініть скалькований прислівник толком на стилістично кращий варіант: до ладу, ладком, до діла, до пуття; без жартів.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Дані про власників землі відкрили онлайн. Але сервіс толком не працює. | Дані про власників землі відкрили онлайн. Але сервіс до ладу не працює. |
Скажи толком, ти прийдеш чи ні? | Скаже без жартів, ти прийдеш чи ні? |
ясне діло
спориться діло
справа, діло, мова, річ, у чому річ?, річ у тім (тому), що..., в чому справа, справа в тім (тому), що…, мовлення
Останнім часом іменник справа майже витиснув з ужитку слово діло. Багатьом здається, що лексеми синонімічні, але справа, мовляв, звучить якось поважніше. Тому й пишуть: «Знається на своїй справі», «Майстер своєї справи». Як вважав наш видатний мовознавець Борис Антоненко-Давидович, справді, бувають випадки, коли ці слова – тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі» або «Я прийшов до вас із таким ділом». А от у перших двох фразах треба було поставити діло: «Знається на своєму ділі», «Майстер свого діла». Чому? Бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я), «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (Михайло Коцюбинський). А вживаючи лексему діло, звичайно мають на увазі якусь працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (Іван Нечуй-Левицький), «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
На слово ж річ як відповідник російського дело ми часто натрапляємо в класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде» – Олександр Кониський), у фольклорі («Лицарська річ – у бою полягти» – приповідка), в нашій сучасній оригінальній і перекладній літературі.
Борис Антоненко-Давидович настійно рекомендував відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» вживати українські «У чому річ?» «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім (тому), що...»
2. Мова – річ
Слово річ як синонім іменника мова в науковому й публіцистичному стилях не виступає. Але паралельно з цією лексемою ним широко послуговуються в поезії. «Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати» (Тарас Шевченко), «На майдані пил спадає, замовкає річ» (Павло Тичина).
3. Яка різниця між поняттями мова і мовлення?
Мова – основний засіб спілкування та взаємного розуміння в суспільстві; здатність людини говорити. «Не дадуть дитині до мови дожить» (Тарас Шевченко).
Мовлення – реалізація мови як системи, мовна діяльність, манера говорити. Розвиток мовлення, культура мовлення, усне мовлення, ділове мовлення, сценічне мовлення, радіомовлення, телемовлення, стилістика мовлення.
дитина – маля – немовля
Справа, діло, річ
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом)». Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).