ГОРІТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
соромитися
Правильніше:
червоніти; горіти від сорому; пекти раків
Мова – не калька: словник української мови
горіти страстю
Правильніше:
палати пристрастю (жагою)
Мова – не калька: словник української мови
горіти на роботі
Правильніше:
запально (з великим запалом) працювати; з запалом віддаватися праці (роботі)
Мова – не калька: словник української мови
горіти від любові до кого
Правильніше:
палати коханням до кого
Мова – не калька: словник української мови
горіти бажанням
Правильніше:
палко бажати
Мова – не калька: словник української мови
щоки горять; лице горить
Правильніше:
щоки (лиця) паленіють (пашать, жаріють); обличчя (лице) пашить (паленіє, жаріє)
Мова – не калька: словник української мови
щось виконується швидко й успішно
Правильніше:
аж горить (кипить) у руках (під руками)
Мова – не калька: словник української мови
хтось байдужий до всього, не турбується ні про що
Правильніше:
і за вухом не свербить; не горить і не куриться
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь не відчуває сорому за свою вину
Правильніше:
і шапка не горить на кому
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь має сильне бажання до чогось
Правильніше:
аж [за] жижки сіпає; аж шкура труситься (горить, тріщить) у кого
Мова – не калька: словник української мови
у нього все з рук валиться
Правильніше:
він робить як мокре горить
Мова – не калька: словник української мови
у катастрофічному становищі
Правильніше:
земля горить під ногами
Мова – не калька: словник української мови
темної ночі зорі ясніші
Правильніше:
церква горить, а люди руки гріють
Мова – не калька: словник української мови
сьєрра-леоне
Правильніше:
гори лева
Мова – не калька: словник української мови
становище стає критичним (безвихідним)
Правильніше:
земля горить під ногами
Мова – не калька: словник української мови
справитися з найважчою роботою
Правильніше:
гори покотити
Мова – не калька: словник української мови
сльозами горю не поможеш
Правильніше:
плачем лиха не виплачеш; сльозами горя не здолаєш (не відбудеш, не заллєш); слізьми горю не зарадиш; не журись, а за діло берись; журба сорочки не дасть; не потурай журбі – вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю; плачем ділу не пособиш; журбою поля не перейдеш
Мова – не калька: словник української мови
склон гори
Правильніше:
узбіччя; схил гори; узгір'я
Мова – не калька: словник української мови
сильний апетит
Правильніше:
великий апетит; жадоба; і шкура горить (говорить) до їжі; вола з'їв би
Мова – не калька: словник української мови
сила солому ламає
Правильніше:
чия сила, того й правда; проти гори піском не сипати
Мова – не калька: словник української мови
робота йде в'яло (повільно)
Правильніше:
робота йде мляво (пиняво); робиться (робота йде) як мокре (як мерзле) горить
Мова – не калька: словник української мови
робити в'яло
Правильніше:
робити мляво; робити як не своїми; робить як мокре (як мерзле) горить
Мова – не калька: словник української мови
робити велику справу, яка вимагає багато зусиль
Правильніше:
рухати (рушити) гори (скали, скелі)
Мова – не калька: словник української мови
пропади воно пропадом!
Правильніше:
гори воно синім вогнем (ясним полум'ям)! добра б тобі не було!
Мова – не калька: словник української мови
працювати без вогника (недбало, мляво)
Правильніше:
працювати як мокре горить; аби день до вечора
Мова – не калька: словник української мови
попередити біду
Правильніше:
запобігти лихові (горю); відвернути лихо (горе)
Мова – не калька: словник української мови
погано йде робота
Правильніше:
робиться, як мокре горить
Мова – не калька: словник української мови
очі сяють
Правильніше:
очі світяться (горять)
Мова – не калька: словник української мови
обривисті гори
Правильніше:
крутогори; кручуваті гори; кручі
Мова – не калька: словник української мови
неспішно
Правильніше:
не горить
Мова – не калька: словник української мови
нема диму без вогню
Правильніше:
диму без вогню не буває; де верба, там і вода; де не горить, там і не куриться
Мова – не калька: словник української мови
надто багато обіцяти
Правильніше:
золоті гори обіцяти
Мова – не калька: словник української мови
ліван
Правильніше:
білі гори
Мова – не калька: словник української мови
легко (просто) виконувати що-небудь
Правильніше:
завиграшки; [як] раз плюнути; як по писаному; як по нотах; за іграшку (іграшки); як з гори котитися (бігти); як собаці (сіркові) муху з'їсти; як горіхи (насіння) лущити
Мова – не калька: словник української мови
коли дрова горять, тоді й кашу варять
Правильніше:
напиймося тут, бо на небі не дадуть
Мова – не калька: словник української мови
коли дрова горять, тоді й кашу варять
Правильніше:
лови рибку як ловиться; не тоді до млина, як вітру нема; п'ятниця вдруге не трапиться; гуляй, дитино, поки твоя година
Мова – не калька: словник української мови
казкове багатство
Правильніше:
золоті гори
Мова – не калька: словник української мови
здійснювати неможливе
Правильніше:
рухати (рушити) гори (скали, скелі)
Мова – не калька: словник української мови
з рук все валиться
Правильніше:
робить, як мокре горить
Мова – не калька: словник української мови
допомогти горю
Правильніше:
зарадити лихові
Мова – не калька: словник української мови
діло горить
Правильніше:
пильно кому; пильно припадає кому; пильне діло в кого
Мова – не калька: словник української мови
горить у роті
Правильніше:
пече в роті
Мова – не калька: словник української мови
горить лице
Правильніше:
пашить обличчя
Мова – не калька: словник української мови
гарячий; непосидючий
Правильніше:
такий, що аж шкура на ньому горить
Мова – не калька: словник української мови
віра й гору з місця зрушить
Правильніше:
віра й гори зсуває (двигає)
Мова – не калька: словник української мови
він горить бажанням
Правильніше:
його кортить
Мова – не калька: словник української мови
вікна горять на сонці
Правильніше:
вікна жаріють проти сонця
Мова – не калька: словник української мови
верхушка гори
Правильніше:
верх (верховина, вершина, верхів'я, шпиль) гори; верхогір'я
Мова – не калька: словник української мови
велике багатство
Правильніше:
золоті гори
Мова – не калька: словник української мови
багатство
Правильніше:
золоті гори; золоте дно
Мова – не калька: словник української мови