ВИХІД — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити
Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».
оптимальне рішення
Правильніше:
найкращий вихід
Мова – не калька: словник української мови
знаходити вихід зі становища
Правильніше:
давати собі раду; вив'язуватися із халепи
Мова – не калька: словник української мови
знайти вихід зі складного положення
Правильніше:
вив'язатися із халепи; зарадити (дати собі раду) в скруті; прибрати способу
Мова – не калька: словник української мови
Вживання прийменника при
Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
при вході | біля входу |
при першій появі | щойно з'явиться |
при (всьому) цьому | а проте |
при температурі у 10 градусів | за температури у 10 градусів |
при такій звістці | на таку звістку |
при одній думці | на саму згадку |
при свідках | перед свідками |
при виді вчителя | побачивши вчителя |
при виникненні | у разі виникнення |
при нападі | під час нападу |
при умові | за умови жити |
при гетьманаті | за часів гетьманату |
жити при Польщі | жити за Польщі |
при дорозі | край дороги |
АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).
становище безвихідне чи безпорадне?
Незрідка чуємо й читаємо: «Потрапив у безвихідне становище», «Нема виходу з мого становища», «Як вийти зі скрутного становища?»
Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Тарас Шевченко), «Хлопець був безпорадний» (Кость Гордієнко), «Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван» (з народних уст).
Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: «Потрапив у безпорадне становище (стан)», «Нема ради в моєму становищі», «Як дати собі раду в скрутному становищі?» або «Як зарадити собі в скруті?» Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.
Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Тарас Шевченко), «Хлопець був безпорадний» (Кость Гордієнко), «Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван» (з народних уст).
Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: «Потрапив у безпорадне становище (стан)», «Нема ради в моєму становищі», «Як дати собі раду в скрутному становищі?» або «Як зарадити собі в скруті?» Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
не бачити вихід з цього становища
Правильніше:
не дати собі раду в скрутному становищі
Словник-антисуржик.
лучше , найлучший вихід
Правильніше:
краще, ліпше
найкращий вихід
Кращого виходу із становища, що склалося, немає.
найкращий вихід
Кращого виходу із становища, що склалося, немає.
Словник-антисуржик.
шукати виходу зі скрутного становища
Правильніше:
ламати голову
Мова – не калька: словник української мови
нікуди; немає виходу
Правильніше:
ні назад ні вперед; ні в кут ні в двері; ні туди ні сюди; ні тпру ні ну
Мова – не калька: словник української мови
не було другого виходу
Правильніше:
не було іншої ради
Мова – не калька: словник української мови
найменші дрібниці (деталі)
Правильніше:
всі входи (ходи) й виходи
Мова – не калька: словник української мови
іншого виходу нема
Правильніше:
нема іншої ради; нічого не вдієш
Мова – не калька: словник української мови
екзитпол
Правильніше:
опитування виборців на виході
Мова – не калька: словник української мови
досвідчений; бувалий
Правильніше:
бував у бувальцях; битий на всі копита; бачив смаленого вовка; знає усі входи й виходи; стріляний (старий) горобець; старий вовк; битий жук (жак)
Мова – не калька: словник української мови
Не бачила виходу з цього становища
Правильніше:
Не знала як зарадити в цій ситуації