БІЛІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: білі гори

Правильніше: ловити білі метелики

Правильніше: ловити білі метелики

Правильніше: ловити білі метелики

Правильніше: у білий день

Правильніше: називай біле білим

Правильніше: біле борошно

Правильніше: Біла пішва, підковдра

Правильніше: Біле борошно

Правильніше: казка про білого бичка

Правильніше: і нашим і вашим; і туди і сюди; він каже і сіро, і біло; він такий, як литовський ціп – і сюди і туди; куди вітер, туди й він; сюди гав, туди дзяв

Правильніше: чорним по білому написано

Правильніше: шпигонуло в серце кого

Правильніше: терпне серце

Правильніше: у голові тріщить; голова розвалюється; як сови ночували в голові в когось

Правильніше: я йому про діло, а він мені про козу білу

Правильніше: гамувати біль

Правильніше: і в світі[білому] не знайдеш; того й вдень із свічкою не знайдеш; ні слуху ні послуху

Правильніше: біла смуга

Правильніше: пропуск; прогалина; біла пляма

Правильніше: брати (мати, уважати) біле за чорне

Правильніше: утишити серце

Правильніше: робити з білого чорне

Правильніше: нестерпний біль

Правильніше: біла пляма

Правильніше: біла пляма

Правильніше: біла пляма

Правильніше: біла ворона

Правильніше: з чорної кішки білої не зробиш

Правильніше: біла ворона

Правильніше: біла гора

Правильніше: світу білого не бачити

Правильніше: полегшити (зменшити) біль

Правильніше: викинути білий прапор; опустити руки; скласти зброю

Правильніше: неначе з білої гарячки

Правильніше: з білого аркуша

Правильніше: з болем у серці

Правильніше: пекучий (прикрий, лютий, тяжкий, нестерпний) біль

Правильніше: дружина; адамове ребро; біла челядь

Правильніше: пекучий біль

Правильніше: на боремель через носовицю; не день не годину; до білого снігу

Правильніше: шпигнути в серце кого

Правильніше: дожити до сивого (білого) волосся (до сивини)

Правильніше: допекти до живого (до живих печінок)

Правильніше: до білого рання

Правильніше: біль голови

Правильніше: піти на небо; піти з цього світу; віддати кінці (дух); віддати останній подих; відійти у вічність; відійти в царство небесне; відійти (піти) в небуття; відкинути ноги; дати (врізати) дуба; піти до бога вівці пасти; піти під білу березу

Правильніше: нахапатися зайчиків

Правильніше: від білого світу до темної ночі

Правильніше: вигадка; казка про білого бичка; сон рябої кобили

Правильніше: не мати ні дня ні ночі; світу білого не бачити

Правильніше: діла (роботи) аж по [саме] горло (по саме нікуди); діла – і вгору нема коли (ніколи) глянути; такої роботи, що й носа ніколи (нема коли) втерти; діла, діла – аж голова біла; ходячи їсть, а стоячи спить

Правильніше: прикро на таке дивитися; серце болить на таке дивитися

Правильніше: біль ущух (ущухнув)

Правильніше: як рукою зняло

Правильніше: аж пальці знати

Правильніше: паляниця

Правильніше: біль

Правильніше: запійна маячня; запійне маячення (маячіння)

Правильніше: біла (чорна) смуга

Правильніше: сон рябої (сивої, білої) кобили

Замініть рядом, якщо мовиться про невелику відстань, на правильний варіант: поруч, біля (когось, чогось).

Також замініть іменник ряд, якщо мовиться про сукупність предметів, явищ, на стилістично кращий варіант: низка.

АЛЕ:

Зона гімнастики оснащена турніками, брусами, великим рядом гантелей.

Перевірте, чи не вжито тут помилково розділовий знак тире (- —), відділений пробілами, замість дефіса у складному слові, який не відділяють пробілами.

АЛЕ:

У парку було людно — весняна погода виманила усіх надвір.   

Для урізноманітнення мовлення замініть словосполучення щемливий біль на стилістично кращий варіант: щем.

Якщо йдеться про приблизну кількість, замініть конструкцію з близько, біля на: приблизно, майже, орієнтовно.

Замініть нехарактерний для української мови вислів сисний біль на стилістично кращий варіант: п'явка в серці; смокче, болить (коло серця, у шлунку тощо).

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.

АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Замініть вислів при собі на стилістично кращий варіант: із собою, біля себе.

Відомо, що українське слово нежить відповідає російському насморк. Але якого ж воно роду? Наче жіночого... Павло Бабенко, автомобіліст з Дарниці.
От і не вгадали. Чоловічого. Тому в реченні, яке ви навели як приклад у своєму листі: «Хворий купував ліки, аби швидше вилікуватися від нежиті», слід виправити на нежитю. Принагідно скажемо, що в нашій мові на відміну від російської слово біль також чоловічого роду: «Чужий біль нікому не болить» (прислів'я). Неправильними є сполучення гостра біль, зубна біль, треба гострий біль, зубний біль.
Інша річ, коли цей іменник позначає білі нитки, тобто є відповідником російському бель. Тоді він буде жіночого роду: «Під вербою над водою Катерина біль білила...» (Словник Бориса Грінченка).
Деякі іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній чи діалектній – до іншого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша. Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: «Фальш у її голосі різав Ярині слух» (Олекса Десняк); «Арсенова душа не виносила брехні й фальші» (Любомир Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для слова фальш старша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу. Якому роду надавати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова, пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.

Читачі запитують, чому в назві міста Біла Церква слово церква пишуть з великої літери. У цьому складеному найменуванні зазначена лексема втратила своє пряме, конкретне значення. А коли слово не є родовою назвою для даної категорії предметів, то, як сказано в «Українському правописі», воно пишеться з великої букви: Жовті Води, Микільська Слобідка, Зелений Гай, Великі Луки, Біла Церква.

Правильніше: біль у попереку (розм. у крижах)

Треба розрізняти правопис і значення слів: бона (паперові гроші, що вийшли з обігу) – бонна (вихователька, гувернантка), біль (страждання) – білль (законопроект), була (наголос на другому складі, жін. рід від бути) – булла (папська грамота), Віла (столиця Вануату) – вілла (комфортабельний будинок за містом), пана (род. відмінок іменника пан) – панна (дівчина), міра (одиниця виміру) – мірра (ароматна смола), мана (привид, ілюзія) – манна (крупа, каша), гама (музичний термін; переносно: послідовний ряд якихось однорідних або відмінних одне від одного предметів, явищ: гама барв, гама настроїв) – гамма (назва третьої літери грецького алфавіту; складник низки термінів – гамма-проміння, гамма-спектр, гамма-функція тощо), мото... (частина складного слова, що означає «моторний», наприклад, мотоклуб і под.) – мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів).

1. Для позначення приблизної кількості в українській мові застосовуємо:
а) Сполучення прислівників близько, приблизно, до з числівниками, які ставимо у відповідному відмінку. Близько тридцяти викладачів, приблизно двісті машин, ремонт коштує до п'яти тисяч гривень.
б) Різноманітні конструкції зі словами (не) більше ніж (як), (не) менше ніж (як). «На зборах більше ніж сто присутніх», «У фермера не менше як двадцять корів».
в) Сполучення, в яких числівник стоїть після іменника (що завжди має форму родового відмінка множини): метрів десять, кілограмів сімдесят.
Візьмімо до уваги:
а) вислови порядка двох кілометрів, порядка восьми тисяч, які іноді вживають на позначення приблизної кількості, не є нормативними. Не забуваймо, що слово порядок, котре функціонує в українській та російській мовах, має свої особливості в кожній з них;
б) вислови типу без малого сотня також ненормативні.
2. Близько – біля
Близько, прийменник. Окрім іншого, широко вживається на позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа. Близько восьми тисяч, близько п'яти годин, моєму дядькові уже близько шістдесяти років. «Я працював у Галичині близько двох місяців» (Олександр Довженко), «Вранці прокидаємось близько десятої години» (Леся Українка).
У такому розумінні дехто використовує і прийменник біля (коло). Як вважають автори «Словника труднощів української мови», цього робити не слід. Біля (коло) потрібно вживати тільки на позначення місця: зупинився біля будинку; «На майдані коло церкви революція іде» (Павло Тичина). Невиправдано застосовувати біля на позначення приблизної кількості «біля ста», «біля тисячі». Треба: близько (коло) ста, тисячі.

«Спогад про неї стискає біллю»; «Я не хочу знов чіпати біллю сповнені серця», — читаємо інколи в сучасній поезії й прозі, де автори забули, що іменник біль в українській мові — чоловічого, а не жіночого роду (пор. у російській мові душевная, зубная боль). Ця помилка трапляється й у публіцистичних виступах, дарма що наша класика й народна мова знали слово біль тільки як іменник чоловічого роду: «Вона чула страшенний біль, страшну втому в цілім тілі» (І. Франко); «Чужий біль нікому не болить» (прислів'я).
Інша річ, коли іменник біль означає білі нитки, тобто є відповідником російському бель. Тоді він буде жіночого роду: «Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила» (Словник Б. Грінченка); «Невинна біль змінилась у гордий пурпур на тій калині, що тебе квітчала» (Леся Українка).
Деякі іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній, діалектній — до другого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша. Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: «Фальш у її голосі різав Ярині слух» (О. Десняк); «А чи нема тут якого фальшу?» (з живих уст); «Арсенова душа не виносила брехні й фальші» (Л. Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для іменника фальш старіша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу.
Якому роду давати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова, пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.

Правильніше: Виходжу коло, біля фрезерного заводу

Правильніше: Я коло (біля) телефону; при телефоні

Правильніше: Близько вісімдесяти відсотків

Правильніше: Витративши близько 14 мільйонів

Правильніше: Біля цих і тих воріт

Правильніше: Хворіють на головний біль

Правильніше: Біла стрічка

Правильніше: Чужий біль