БІЛЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: Хворіють на головний біль

Правильніше: шпигонуло в серце кого

Правильніше: терпне серце

Правильніше: у голові тріщить; голова розвалюється; як сови ночували в голові в когось

Правильніше: гамувати біль

Правильніше: утишити серце

Правильніше: нестерпний біль

Правильніше: полегшити (зменшити) біль

Правильніше: пекучий (прикрий, лютий, тяжкий, нестерпний) біль

Правильніше: пекучий біль

Правильніше: шпигнути в серце кого

Правильніше: біль голови

Правильніше: нахапатися зайчиків

Правильніше: прикро на таке дивитися; серце болить на таке дивитися

Правильніше: біль ущух (ущухнув)

Правильніше: як рукою зняло

Правильніше: біль

Для урізноманітнення мовлення замініть словосполучення щемливий біль на стилістично кращий варіант: щем.

Замініть нехарактерний для української мови вислів сисний біль на стилістично кращий варіант: п'явка в серці; смокче, болить (коло серця, у шлунку тощо).

Відомо, що українське слово нежить відповідає російському насморк. Але якого ж воно роду? Наче жіночого... Павло Бабенко, автомобіліст з Дарниці.
От і не вгадали. Чоловічого. Тому в реченні, яке ви навели як приклад у своєму листі: «Хворий купував ліки, аби швидше вилікуватися від нежиті», слід виправити на нежитю. Принагідно скажемо, що в нашій мові на відміну від російської слово біль також чоловічого роду: «Чужий біль нікому не болить» (прислів'я). Неправильними є сполучення гостра біль, зубна біль, треба гострий біль, зубний біль.
Інша річ, коли цей іменник позначає білі нитки, тобто є відповідником російському бель. Тоді він буде жіночого роду: «Під вербою над водою Катерина біль білила...» (Словник Бориса Грінченка).
Деякі іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній чи діалектній – до іншого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша. Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: «Фальш у її голосі різав Ярині слух» (Олекса Десняк); «Арсенова душа не виносила брехні й фальші» (Любомир Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для слова фальш старша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу. Якому роду надавати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова, пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.

Правильніше: біль у попереку (розм. у крижах)

Треба розрізняти правопис і значення слів: бона (паперові гроші, що вийшли з обігу) – бонна (вихователька, гувернантка), біль (страждання) – білль (законопроект), була (наголос на другому складі, жін. рід від бути) – булла (папська грамота), Віла (столиця Вануату) – вілла (комфортабельний будинок за містом), пана (род. відмінок іменника пан) – панна (дівчина), міра (одиниця виміру) – мірра (ароматна смола), мана (привид, ілюзія) – манна (крупа, каша), гама (музичний термін; переносно: послідовний ряд якихось однорідних або відмінних одне від одного предметів, явищ: гама барв, гама настроїв) – гамма (назва третьої літери грецького алфавіту; складник низки термінів – гамма-проміння, гамма-спектр, гамма-функція тощо), мото... (частина складного слова, що означає «моторний», наприклад, мотоклуб і под.) – мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів).

«Спогад про неї стискає біллю»; «Я не хочу знов чіпати біллю сповнені серця», — читаємо інколи в сучасній поезії й прозі, де автори забули, що іменник біль в українській мові — чоловічого, а не жіночого роду (пор. у російській мові душевная, зубная боль). Ця помилка трапляється й у публіцистичних виступах, дарма що наша класика й народна мова знали слово біль тільки як іменник чоловічого роду: «Вона чула страшенний біль, страшну втому в цілім тілі» (І. Франко); «Чужий біль нікому не болить» (прислів'я).
Інша річ, коли іменник біль означає білі нитки, тобто є відповідником російському бель. Тоді він буде жіночого роду: «Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила» (Словник Б. Грінченка); «Невинна біль змінилась у гордий пурпур на тій калині, що тебе квітчала» (Леся Українка).
Деякі іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній, діалектній — до другого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша. Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: «Фальш у її голосі різав Ярині слух» (О. Десняк); «А чи нема тут якого фальшу?» (з живих уст); «Арсенова душа не виносила брехні й фальші» (Л. Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для іменника фальш старіша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу.
Якому роду давати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова, пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.

Правильніше: Чужий біль

Правильніше: з болем у серці

Правильніше: пігулки проти болю

Правильніше: терзати душу (серце)

Правильніше: брати (мати, уважати) біле за чорне

Правильніше: називай біле білим

Правильніше: білі гори

Правильніше: кричати з болю

Правильніше: завдати болю

Правильніше: ловити білі метелики

Правильніше: пекти мозок (душу, серце); завдавати серцю рани; різати без ножа; щипати за серце; гризти душу; розбивати (роздирати, краяти, рвати, гнітити, кусати, нівечити, точити, мучити) серце; заливати сала за шкуру; заганяти шпильки під нігті

Правильніше: сипати сіль на рану

Правильніше: різати по живому

Правильніше: душа (серце) крається; серце рветься з болю

Правильніше: відкраяти від серця

Правильніше: ловити білі метелики

Правильніше: біле борошно

Правильніше: ловити білі метелики

Замініть рядом, якщо мовиться про невелику відстань, на правильний варіант: поруч, біля (когось, чогось).

Також замініть іменник ряд, якщо мовиться про сукупність предметів, явищ, на стилістично кращий варіант: низка.

АЛЕ:

Зона гімнастики оснащена турніками, брусами, великим рядом гантелей.

Якщо йдеться про приблизну кількість, замініть конструкцію з близько, біля на: приблизно, майже, орієнтовно.

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.

АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Замініть вислів при собі на стилістично кращий варіант: із собою, біля себе.

1. Для позначення приблизної кількості в українській мові застосовуємо:
а) Сполучення прислівників близько, приблизно, до з числівниками, які ставимо у відповідному відмінку. Близько тридцяти викладачів, приблизно двісті машин, ремонт коштує до п'яти тисяч гривень.
б) Різноманітні конструкції зі словами (не) більше ніж (як), (не) менше ніж (як). «На зборах більше ніж сто присутніх», «У фермера не менше як двадцять корів».
в) Сполучення, в яких числівник стоїть після іменника (що завжди має форму родового відмінка множини): метрів десять, кілограмів сімдесят.
Візьмімо до уваги:
а) вислови порядка двох кілометрів, порядка восьми тисяч, які іноді вживають на позначення приблизної кількості, не є нормативними. Не забуваймо, що слово порядок, котре функціонує в українській та російській мовах, має свої особливості в кожній з них;
б) вислови типу без малого сотня також ненормативні.
2. Близько – біля
Близько, прийменник. Окрім іншого, широко вживається на позначення приблизної кількості при назвах міри, часу, числа. Близько восьми тисяч, близько п'яти годин, моєму дядькові уже близько шістдесяти років. «Я працював у Галичині близько двох місяців» (Олександр Довженко), «Вранці прокидаємось близько десятої години» (Леся Українка).
У такому розумінні дехто використовує і прийменник біля (коло). Як вважають автори «Словника труднощів української мови», цього робити не слід. Біля (коло) потрібно вживати тільки на позначення місця: зупинився біля будинку; «На майдані коло церкви революція іде» (Павло Тичина). Невиправдано застосовувати біля на позначення приблизної кількості «біля ста», «біля тисячі». Треба: близько (коло) ста, тисячі.

Правильніше: Виходжу коло, біля фрезерного заводу

Правильніше: Я коло (біля) телефону; при телефоні

Правильніше: Близько вісімдесяти відсотків

Правильніше: Витративши близько 14 мільйонів

Правильніше: Біля цих і тих воріт

Правильніше: Невралгічні болі

Правильніше: Поперек болів

Правильніше: Біле борошно