ТОРБАР

торба́р (розм.) людина, яка живе з милостині

жебра́к людина, яка живе з милостині; старець.

каню́ка (зневажл.) набридливий прохач; жебрак.

проха́ч (розм.) те саме, що жебра́к 1.

ста́рець те саме, що жебра́к.

старцю́га (зневажл.) те саме, що ста́рець 3.

торбе́шник (розм.) те саме, що жебра́к.

торботря́с (розм. рідше) жебрак, голодранець, обідранець.

міхоноша

Мова – не калька: словник української мови