РОЗВОДИТИ — СИНОНІМІЯ

розво́дити дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь

розво́дити відновлювати, встановлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось, чогось

погоджа́ти (розм.) припиняти ворогування, сварки між кимсь.
розніма́ти відновлювати мир, згоду між кимсь, примушувати припинити суперечку.

розво́дити тварин або рослин

розво́дити руки, ноги, крила, пальці тощо

розво́дити змішуючи що-небудь із рідиною, перетворювати в однорідну рідку масу

розводити гілки

Словник синонімів Караванського

розводити борців

Словник синонімів Караванського

розводити вінчаних

Словник синонімів Караванського

розводити крила

Словник синонімів Караванського

розводити очі

Словник синонімів Караванського

розводити очима

Словник синонімів Караванського

розводити спирт

Словник синонімів Караванського

розводити водою

Словник синонімів Караванського

розводити тугу

Словник синонімів Караванського

розводити вівці

Словник синонімів Караванського

розводити вогонь

Словник синонімів Караванського

розводити пари

Словник синонімів Караванського

розводити сад

Словник синонімів Караванського

розводити дискусії

Словник синонімів Караванського

розводити порядки

Словник синонімів Караванського

розводити (ІД.) багато

Словник синонімів Караванського

розводити (бійку)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розводити (вогонь)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розводити (горілку)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розводити (городовину)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розводити (любих)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розводити (овець)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розводити (худобу)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розводити (шлюбних)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

розводити (рідину, чим) З.

Словник синонімів Караванського

розводити гілля

Словник синонімів Караванського

розводити (сіль) сніг

Словник синонімів Караванського

розводити гілля

Словник синонімів Караванського

розводити

Мова – не калька: словник української мови

розводити

Мова – не калька: словник української мови