ПЕРШОЧЕРГОВИЙ

першочерго́вий максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки

кра́йній який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки.

по́вний про швидкість, силу тощо.

щонайбі́льший (підсил.)

якнайбі́льший (підсил.)

е́кстрений якого не можна відкласти; невідкладний, терміновий.

на́глий (діал.) який треба швидко виконати, розв'язати і т. ін., якого не можна відкласти; невідкладний, негайний; терміновий.

нава́льний який вимагає швидкого виконання.

нага́льний який вимагає швидкого виконання, розв'язання і т. ін., якого не можна відкласти; терміновий, невідкладний, негайний.

надтерміно́вий дуже терміновий, негайний; невідкладний.

невідкла́дний якого не можна відкладати; який потребує негайного розв'язання, здійснення і т. ін.; терміновий.

нега́йний який здійснюється, відбувається зразу, без затримки; терміновий.

пи́льний який вимагає термінового, негайного виконання; нагальний.

спі́шний який вимагає негайного виконання; терміновий.

терміно́вий який вимагає негайного виконання, вирішення; спішний.

шпарки́й (розм.) який відбувається з великою швидкістю (про рух, дію і т. ін.); швидкий.

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

спішний

конечний

негайний

Мова – не калька: словник української мови