НАВРОЧИТИ

навро́чити (кого) за народними уявленнями, заподіяти кому-небудь нещастя, викликати в когось хворобу і т. ін. магічним поглядом, словами або діями

вректи́ поглядом.

намо́вити (що на кого-що) нашіптуючи заклинання.

напусти́ти (що на кого, кому) звичайно з прямим додатком - назвою нещастя, хвороби тощо.

насла́ти (що на кого)

науро́чити (кого рідко) за народними уявленнями, заподіяти кому-небудь нещастя, викликати в когось хворобу і т. ін. магічним поглядом, словами або діями.

поді́яти

пороби́ти

почини́ти (рідше) кому - спричинити комусь нещастя, хворобу, а також чарами викликати кохання до когось.

пристрі́ти (рідше)

спристрі́тити (рідше)

спрозо́рити (рідше)

уректи́ поглядом.

Цифрові лексикографічні системи української мови

накликати (недок.)

напускати напуст

<насилати, наганяти> біду

Словник синонімів Караванського