КИРПА

ки́рпа (фам., зневажл.) орган нюху

ню́хало (фам.)

ніс

безно́са (розм.) про уявлювану постать смерті.

кирпа́та (фольк.) про смерть.

костома́ха (розм. перен.) про смерть.

кістля́ва (фам.) про смерть.

смерть персоніфікація кончини – людський скелет, звичайно з косою.

ніс

кушка (пияцький д.)

нюх (жм.)

нюхало

Словник синонімів Караванського

курносий

кирпань

кирпатий

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

Мова – не калька: словник української мови

кирпань

Мова – не калька: словник української мови