ДЖЕРҐОТАТИ

джерґота́ти (розм.) володіти власною або іноземною мовою; користуватися іноземною мовою

бала́кати (розм.)

говори́ти

джеркота́ти (розм.)

джеркоті́ти (розм.)

джерґоті́ти (розм.)

лопота́ти (розм.)

лопоті́ти (розм.) незрозумілою для слухача мовою.

розмовля́ти

цве́нькати (розм.) мовою, в якій часто чуються звуки "ц" і "дз'".

шваркота́ти (розм.)

шваркоті́ти (розм.) іноземною мовою швидко й нерозбірливо.

шварґота́ти (розм.)

шварґоті́ти (розм.)

ґелґота́ти (розм.)

ґелґоті́ти (розм.)

ґерґота́ти (розм.)

ґерґоті́ти (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

джерґота́ти (розм.) видавати або утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. при трясінні, тремтінні тощо

деренча́ти

деренькота́ти (підсил.)

деренькоті́ти (підсил.)

деркота́ти (підсил.)

деркоті́ти (підсил.)

дерча́ти

джеркота́ти (розм.)

джеркоті́ти (розм.)

джерґоті́ти (розм.)

ди́ркати (діал.)

дирча́ти

дренча́ти (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

джерґота́ти про деяких птахів, зрідка комах та ін. - кричати, видавати різкі й короткі, часто повторювані звуки

джеркота́ти

джеркоті́ти

джерґоті́ти

ра́хкати (діал.)

рипі́ти

скобота́ти (діал.)

скрегота́ти

скреготі́ти

скрекота́ти

скрекоті́ти

скрипі́ти

сокота́ти

сокоті́ти

стрекота́ти

стрекоті́ти

торохті́ти

чирги́кати

Цифрові лексикографічні системи української мови

джерґота́ти про комах - коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів - видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки

джеркота́ти утворювати сухі, часто повторювані уривчасті звуки, що нагадують тріск.

джеркоті́ти утворювати сухі, часто повторювані уривчасті звуки, що нагадують тріск.

джерґоті́ти

сю́ркати

сюркота́ти (підсил.)

сюркоті́ти (підсил.)

сюрча́ти

теркота́ти

теркоті́ти

тріскота́ти (підсил.)

тріскоті́ти (підсил.)

тріща́ти

тюрлю́кати (розм.)

цві́ркати

цвіркота́ти (підсил.)

цвіркоті́ти (підсил.)

цвірча́ти

ци́ркати (розм.)

цюркота́ти (розм.)

цюркоті́ти (розм.)

цюрча́ти (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

джерґота́ти (розм.) говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло

джеркота́ти (розм.) говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло.

джеркоті́ти (розм.) говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло.

джерґоті́ти (розм.) говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло.

торохті́ти (розм.) голосно й швидко, іноді безладно говорити, розмовляти; базікати.

цве́нькати (розм.) говорити швидко, багато; молоти, патякати.

шваркота́ти (розм.) те саме, що шварґоті́ти.

шваркоті́ти (розм.) те саме, що шварґоті́ти.

шварґота́ти (розм.) крикливо і швидко розмовляти.

шварґоті́ти (розм.) говорити швидко й нерозбірливо (перев. іноземною мовою).

Цифрові лексикографічні системи української мови

джерґоті́ти

дзидзикати (приб.)

скрекотати (про птахів)

скрекотіти

бук. говорити швидко чужою мовою

Словник синонімів Караванського

джерґотати

щебетати (пор.)

Словник синонімів Караванського