ҐВАЛТ — ЕТИМОЛОГІЯ

ґвалт

гвалтува́ти, гва́лтом, ст. кгвалтъ (XІV ст.), гвалт (XVII ст.);
запозичення з польської мови;
п. gwałt насильство», як і ч. kvalt «поквапливість; (ст.) насильство», слц. gvalt (заст.) «насильство», вл. gwałt «сила, тиск; біда», походить від свн. gewalt «насильство, сила; влада; багато», пов’язаного з свн. walten «панувати» (двн. waltan), спорідненим з гот. waldan, дангл. wealdan, дісл. valda, псл. *volsti (‹*vold-ti), укр. володі́ти;
р. діал. бр. гвалт;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гвавт
ґвавт
гвалт
гвалтівни́к
гвальта́ція «сильний крик, галас; ґвалт»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гвалт білоруська
gwałt «сила, тиск; біда» верхньолужицька
waldan готська
wealdan давньоанглійська
waltan давньоверхньонімецька
valda давньоісландська
gwałt польська
*volsti (‹*vold-ti) праслов’янська
*voldti праслов’янська
гвалт російська
gewalt «насильство, сила; влада; багато» середньоверхньнімецька
walten «панувати» (двн. waltan) середньоверхньнімецька
gvalt «насильство» (заст.) словацька
володі́ти українська
kvalt «поквапливість; (ст.) насильство» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України