ІНТИМНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
інти́мний
запозичення з французької мови;
фр. intime походить від лат. intimus «найбільш внутрішній, найглибший; щирий, задушевний», що є формою прикметника найвищого ступеня до interior «ближчий до середини»;
р. инти́мный, бр. інты́мны, п. intymny, ч. intimní, слц. intímny, вл. intimny, болг. м. Инти́мен., СХВ. ȕнтūман, слн. intímen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інтиміза́ція
інти́мничати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інты́мны | білоруська |
| инти́мен | болгарська |
| intimny | верхньолужицька |
| intimus «найбільш внутрішній, найглибший; щирий, задушевний» | латинська |
| interior «ближчий до середини» | латинська |
| инти́мен | македонська |
| intymny | польська |
| инти́мный | російська |
| ȕнтūман | сербохорватська |
| intímny | словацька |
| intímen | словенська |
| intime | французька |
| intimní | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України