ІНТЕРПРЕТАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ

інтерпретува́ти

запозичення з західноєвропейських мов;
нім. interpretíeren «тлумачити», Interpretatión «тлумачення», фр. interpréter «перекладати, тлумачити, виконувати», interprétation, interprétateur, англ. interpret, interpretation походять від лат. interpretāri «тлумачити, пояснювати», interpretātio, -ōnis «пояснення», пов’язаних з іменником interpres, -tis «посередник, коментатор, тлумач», утвореним з прийменника inter «між, серед» і основи іменника pretium «ціна, вартість, плата», спорідненого з псл. ргоtіѵъ, укр. про́ти. п. przeciw;
р. интерпрети́ровать, бр. інтэрпрэтава́ць, п. вл. interpretować, ч. interpretovati, слц. interpretovať, болг. интерпрети́рам, м. интерпрети́ра, схв. интерпрети́рати, слн. interpretírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

інтерпрета́тор
інтерпрета́ція
Етимологічні відповідники

Слово Мова
interpret англійська
інтэрпрэтава́ць білоруська
интерпрети́рам болгарська
interpretować верхньолужицька
interpretāri «тлумачити, пояснювати» латинська
interpretātio латинська
-ōnis «пояснення» латинська
-tis «посередник, коментатор, тлумач» латинська
inter «між, серед» латинська
pretium «ціна, вартість, плата» латинська
interpres латинська
интерпрети́ра македонська
interpretíeren «тлумачити» німецька
Interpretatión «тлумачення» німецька
przeciw польська
interpretować польська
ргоtіѵъ праслов’янська
интерпрети́рати сербохорватська
interpretovať словацька
interpretírati словенська
про́ти українська
interpréter «перекладати, тлумачити, виконувати» французька
interprétation французька
interprétateur французька
interpretovati чеська
интерпрети́ровать ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України