ІМЕННО — ЕТИМОЛОГІЯ

достеме́нний «справжній, дійсний»

очевидно, утворено від прислівника достоме́нно‹*достоіме́нно, що походить від і́ме́нно «саме (так)» (пов’язане з ім’я́, пор. також р. и́менно «тс.»), ускладненого підсилювальним формантом досто-, – Див. ще до́сто-1, ім’я́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дестемені́сінький «точно такий»
досте́мено «саме так, точно так»
достоме́нно «тс.»
стемені́сінький «тс.»
стемені́сінько «тс.»
стеме́нний «дуже схожий»
стеме́нно «саме так, точно так»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
достоме́нно ?
достоіме́нно ?
і́ме́нно «саме (так)» (пов’язане з ім’я́, пор. також р. и́менно «тс.») ?

ім'я́

m – споріднене з прус. emmens, род. в. emnes, алб. emεn (‹*enmen), ірл. аіnm, з іншим вокалізмом гот. namō, двн. namo, нвн. Name, лат. nomen, дінд. nma, гр. ὄνομα, вірм. anum, хет. lāman, тох. А ñom, В ñem «тс.»;
пов’язують з псл. *jęti, *јьmǫ (укр. я́ти), реконструюючи термін родового ладу *jьm-men «умовний (прийнятий) знак» (Šuman AfSlPh ЗО, 302);
О. М. Трубачов виводить від прийменникових коренів *anō «вгору», *en «в, всередині» як «накладене, вкладене» (ЭССЯ 8, 227–228);
р. и́мя, бр. ім՝я́, др. имя, п. imię, miano, ст. jimię, ч. jméno, ст. jmě, jmene, слц. meno, вл. mjeno, нл. mě, mjenjo, mjeno, ст. jimjë, полаб. aimą, (ernǫ), болг. м. и́ме, схв. ȕмē, слн. imé, стсл. ИМѦ, ИМЕНЕ псл. *jьm (*jьmene) ‹*ьnmen, що зводиться до іє. *-rnen-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

име́нник «тс.»
и́менник «тезка»
и́менно
імени́ни
імени́нник
імени́тий
іменни́й
іме́нник
іменнико́вий
і́менно
іме́ння
іме́но
імено́ваний
іменува́ти
імня́
йме́ння
м'я
мени́ни
мени́нник
менник
ме́ння
мення́ти
менува́ти
мини́ни
ми́но
мня
Етимологічні відповідники

Слово Мова
emεn албанська
*enmen албанська
emεn албанська
*enmen албанська
ім՝я́ білоруська
и́ме болгарська
mjeno верхньолужицька
anum вірменська
anum вірменська
namō готська
namō готська
ὄνομα грецька
ὄνομα грецька
namo давньоверхньонімецька
namo давньоверхньонімецька
nā́ma давньоіндійська
nā́ma давньоіндійська
имя давньоруська
*-rnen- індоєвропейська
аіnm ірландська
аіnm ірландська
nomen латинська
nomen латинська
и́ме македонська
нижньолужицька
mjenjo нижньолужицька
mjeno нижньолужицька
jimjë нижньолужицька
Name нововерхньонімецька
Name нововерхньонімецька
i̯aimą ($e$rnǫ) полабська
imię польська
miano польська
jimię польська
*jęti праслов’янська
*јьmǫ праслов’янська
*jьm-men праслов’янська
*anō праслов’янська
*en праслов’янська
jьm праслов’янська
*jьmene праслов’янська
*ьnmen праслов’янська
jьm праслов’янська
*jьmene праслов’янська
*ьnmen праслов’янська
emmens прусська
emnes род. в. прусська
emmens прусська
emnes род. в. прусська
и́мя російська
ȕмē сербохорватська
meno словацька
imé словенська
имѦ (*jьmene) старослов’янська
имене старослов’янська
имене старослов’янська
ñom тохарська А
ñom тохарська А
ñem тохарська В
ñem тохарська В
я́ти українська
lāman хетська
lāman хетська
jméno чеська
jmě чеська
jmene чеська
i̯ei̯rnǫ ?
i̯ei̯rnǫ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України