ШУГАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

шуга́ти «літати (із шумом) у різних напрямках; носитися, кидатися; дмухати (про вітер)»

непереконливі також пов’язання з укр. ху́ха «дмухання вітру» (Потебня РФВ IV 197; Горяев 426), а також із н. schwingen «махати» (Потебня, там само);
очевидно, пов’язане з вигуком шугу́ (‹ шу) для відгону птахів;
пов’язання (Vasmer WuS III 200) з арготичним префіксом шу- і пуга́ть сумнівне навіть для російської мови;
р. шуга́ть «проганяти криком, шумом», бр. шуга́ць «палахкотіти; дути поривчасто (про вітер); махати (крилами)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шуга́й «кличка собаки»
шуга́стий «той, що шугає»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шуга́ць «палахкотіти; дути поривчасто (про вітер); махати (крилами)» білоруська
schwingen «махати» німецька
шуга́ть «проганяти криком, шумом» російська
ху́ха «дмухання вітру» українська
шугу́ (‹ шу) українська
шу українська
шу- (преф.) українська
пуга́ть українська

розшуга́кати «розчинити навстіж»

похідне утворення афективного характеру від розшугну́ти «розчинити» (зокрема, про сильний подув вітру), пов’язаного з шуга́ти «дути сильними поривами» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
розшугну́ти «розчинити» (зокрема, про сильний подув вітру) українська
шуга́ти «дути сильними поривами» українська

шу́гля «пропасниця, лихоманка»

пор. тря́сця «лихоманка», утворене від трясти́;
можливо, пов’язане з шуга́ти «кидатися»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тря́сця «лихоманка» українська
трясти́ українська
шуга́ти «кидатися» українська

ху́ґа «завірюха»

пор. п. [fujawica] «завірюха», ч. слц. fujat’ «віяти» (про вітер зі снігом), fujigat’ «тс.» від fu- (Machek ESJČ 147);
одзвінчення к відбулося, можливо, під впливом дієслова шуга́ти «дути сильними поривами»;
звуконаслідувальне утворення від хук (‹ ху) «дуття, повівання»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фу́ґа
хву́ґа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fujawica «завірюха» польська
fujat' «віяти» (про вітер зі снігом) словацька
fujat' «віяти» (про вітер зі снігом) чеська
fujawica «завірюха» ?
fu- ?
шуга́ти «дути сильними поривами» ?
хук «дуття, повівання» (‹ ху) ?

шу́га́й «хлопець, юнак»

;
н. бав.-австр. [Schweinzer], н. Schweizer «тс.» походить від н. Schweiz «Швейцарія», пов’язаного зі Schwyz «Швіц» (назва кантону і міста у Швейцарії);
слц. šuhaj «хлопець, юнак» походить від уг. suhanc «підліток; парубок; хлопчaк; вуличний хлопчисько», що виникло з давнішої форми suhancár «швейцарець», запозиченої з німецької мови;
запозичення зі словацької мови;
ч. [šohaj, šuhaj], слц. šuhaj «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Schweinzer німецька
Schweizer «тс.» німецька
Schweiz «Швейцарія» німецька
Schwyz «Швіц» (назва кантону і міста у Швейцарії) німецька
šuhaj «хлопець, юнак» словацька
šuhaj «тс.» словацька
suhanc «підліток; парубок; хлопчaк; вуличний хлопчисько» угорська
suhancár «швейцарець» угорська
šohaj чеська
šuhaj чеська
Schweinzer ?

шуга́й «старовинний верхній жіночий одяг»

пор. тур. čoḫa «довгий каптан»;
припускається запозичення з тюркських мов;
р. [шуга́й] «старовинний верхній жіночий одяг (вид кофти, вид сарафана); вид чоловічої свитки»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шуга́й «старовинний верхній жіночий одяг (вид кофти, вид сарафана); вид чоловічої свитки» російська
čoḫa «довгий каптан» турецька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України