ШТИФТ — ЕТИМОЛОГІЯ
штифт «кріпильна деталь у вигляді невеличкого циліндричного або конічного стрижня; невеличкий стрижень, цвях без головки»
запозичення з німецької мови;
н. Stift (‹ двн. stёft) «штифт, тонкий загострений предмет із дерева або металу» споріднене з дфриз. stipe «кіл», нн. stipel «риштування», англ. stipe «стебло», а також з лат. stīpes «кіл(ок)»;
р. штифт, бр. штыфт, п. sztyft, ч. (розм.) štift, štyft, слц. štift «(розм., заст.) олівець; (розм.) штифт», болг. щифт «штифт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
штифта
«великий цвях, яким прибивають крокви»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stipe «стебло» | англійська |
| штыфт | білоруська |
| щифт «штифт» | болгарська |
| stёft | давньоверхньонімецька |
| stipe «кіл» | давньофризька |
| stīpes «кіл(ок)» | латинська |
| stipel «риштування» | нижньонімецька |
| Stift «штифт, тонкий загострений предмет із дерева або металу» (‹ двн. stёft) | німецька |
| sztyft | польська |
| штифт | російська |
| štift «(розм., заст.) олівець; (розм.) штифт» | словацька |
| štift (розм.) | чеська |
| štyft (розм.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України