ШПОЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ

спо́лик «совок для вичерпування води з човна»

очевидно, пов’язане з [поло́нік, споло́нік] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпо́лик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
поло́нік «тс.» українська
споло́нік «тс.» українська

поло́ник «велика ложка для насипання страви»

псл. polъ «черпак», [*polnikъ (‹ *pelnikъ?)] «полоник», пов’язане з *pelti «полоти; вичерпувати», palati «провіювати»;
р. поло́вник, уполо́вник, [уполо́вня], бр. пало́нік, апало́нік, др. уполовьникъ, м. испол «ківш для вичерпування води з човна», схв. [ìspȏ] «тс.», [palj] «черпак», слн. pól «тс.», цсл. полъ «пристосування для черпання», исполъ, съполъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ополо́ник «тс.»
поло́дник
поло́нік «совок для вичерпування води з човна»
пуло́мня́ник
спо́лик
споло́нік
шпо́лик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пало́нік білоруська
апало́нік білоруська
уполовьникъ давньоруська
испол «ківш для вичерпування води з човна» македонська
polъ «черпак» праслов’янська
*polnikъ «полоник» (‹ *pelnikъ?)] праслов’янська
*pelti «полоти; вичерпувати» праслов’янська
palati «провіювати» праслов’янська
поло́вник російська
уполо́вник російська
уполо́вня російська
ìspȏ «тс.» сербохорватська
palj «черпак» сербохорватська
pól «тс.» словенська
полъ «пристосування для черпання» церковнослов’янська
исполъ церковнослов’янська
съполъ «тс.» церковнослов’янська

шпол «совок, яким виливають воду з човна»

псл. [sъpolъ, izъpolъ], похідні від дієслова *pеl-ti «полоти; вичерпувати», palati «провіювати», спорідненого з гр. πάλλω «трясу, підкидаю», укр. [пала́ти] «очищати зерно від полови (лушпиння), підтрушуючи його в посудині»;
др. съполъ «полоник, посудина для черпання, глечик», сполъ (сполы) «глечик» (?), слн. pòl (род. в. póla) «черпак», цсл. полъ, исполъ, сполъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шпо́ла
шпо́лик «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
πάλλω «трясу, підкидаю» грецька
съполъ «полоник, посудина для черпання, глечик» давньоруська
сполъ «глечик» (сполы)(?) давньоруська
sъpolъ праслов’янська
izъpolъ праслов’янська
*pеl-ti «полоти; вичерпувати» праслов’янська
palati «провіювати» праслов’янська
pòl «черпак» (род. в. pýla) словенська
пала́ти «очищати зерно від полови (лушпиння), підтрушуючи його в посудині» українська
полъ церковнослов’янська
исполъ церковнослов’янська
сполъ «тс.» церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України