ШПОЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
шпол «совок, яким виливають воду з човна»
псл. [sъpolъ, izъpolъ], похідні від дієслова *pеl-ti «полоти; вичерпувати», palati «провіювати», спорідненого з гр. πάλλω «трясу, підкидаю», укр. [пала́ти] «очищати зерно від полови (лушпиння), підтрушуючи його в посудині»;
др. съполъ «полоник, посудина для черпання, глечик», сполъ (сполы) «глечик» (?), слн. pòl (род. в. póla) «черпак», цсл. полъ, исполъ, сполъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шпо́ла
шпо́лик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| πάλλω «трясу, підкидаю» | грецька |
| съполъ «полоник, посудина для черпання, глечик» | давньоруська |
| сполъ «глечик» (сполы)(?) | давньоруська |
| sъpolъ | праслов’янська |
| izъpolъ | праслов’янська |
| *pеl-ti «полоти; вичерпувати» | праслов’янська |
| palati «провіювати» | праслов’янська |
| pòl «черпак» (род. в. pýla) | словенська |
| пала́ти «очищати зерно від полови (лушпиння), підтрушуючи його в посудині» | українська |
| полъ | церковнослов’янська |
| исполъ | церковнослов’янська |
| сполъ «тс.» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України