ШКАМАТОК — ЕТИМОЛОГІЯ
шкама́ток «клапоть»
запозичення з російської мови;
у російській розглядається як арготичне утворення, пов’язане з нгр. ϰομμάνι(ον) «шматок», до якого було приєднано арготичний префікс ш(у)- (пор. р. арг. кума́т «шматок»);
р. [шкума́т] «клапоть», шкума́тить «смикати», бр. шкума́т, шкумато́к «клаптик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пошкамата́ти
«порозривати на шматки, пошматувати»
шка-ма́ття
«клапті, шматки СУМ; ганчір’я, лахміття Нед»
шкама́тки́
«шматки, клапті»
(мн.)
шкаме́тка
«відрізок необробленого сукна»
шкаме́тник
«той, хто краде шкаметки, злодій»
шкома́тє
«ганчір’я, лахміття»
шкоматя́р
«ганчірник»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| шкума́т | білоруська |
| шкумато́к «клаптик» | білоруська |
| ϰομμάνι(ον) «шматок» | новогрецька |
| ш(у)- (пор. р. арг. кума́т «шматок»)(префікс) | російська |
| кума́т (арг.) | російська |
| шкума́т «клапоть» | російська |
| шкума́тить «смикати» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України