ШВОРА — ЕТИМОЛОГІЯ
шво́ра «ремінь (шнур), у тому числі для мисливських собак; кілька хортів, прив’язаних до такого ременя; [товстий мотузок; кодола]»
псл. sъvora «те, що стискає, зводить, з’єднує»;
префіксальне утворення від кореня *vor-/ ver- «запирати, замикати»;
р. сво́ра «ремінь водити мисливські собаки, смик», (пд.) [шво́рка] «ремінь (шнурок) на собак; мотузок, шнурок», др. съвора «петля», п. sfora, заст. swora, ст. stwora «ремінь або шнур на собак, смик», ч. svora «застібка; петля», svorka «затискач», слц. svorka «затискач; швора (собак)», вл. swora «заднє дишло», слн. svôra (svýra) «поздовжній брус (поздовжня жердина) у возі», sóra «розвора (у возі)», цсл. съвора «застібка, пряжка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сво́ра
«розвора; жердина, що з’єднує передню частину воза із задньою»
шво́рка
«мотузок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| swora «заднє дишло» | верхньолужицька |
| съвора «петля» | давньоруська |
| sfora | польська |
| swora (заст.) | польська |
| sъvora «те, що стискає, зводить, з’єднує» | праслов’янська |
| *vor- «запирати, замикати» | праслов’янська |
| ver- | праслов’янська |
| сво́ра «ремінь водити мисливські собаки, смик»«ремінь (шнурок) на собак; мотузок, шнурок» (пд.) | російська |
| svorka «затискач; швора (собак)» | словацька |
| svôra «поздовжній брус (поздовжня жердина) у возі»«розвора (у возі)» (svýra) | словенська |
| sóra «поздовжній брус (поздовжня жердина) у возі»«розвора (у возі)» (svýra) | словенська |
| съвора «застібка, пряжка» | церковнослов’янська |
| svora «застібка; петля»«затискач» | чеська |
| svorka «застібка; петля»«затискач» | чеська |
| stwora «ремінь або шнур на собак, смик» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України