ШАПАР — ЕТИМОЛОГІЯ

ша́па́р «продавець церковного меду Пі; дружко (на весіллі); буфетник Бі»

фонетичний варіант слова ша́фа́р (з характерним для української мови переходом -ф- › -п- у запозиченнях, пор.: Пили́пгр. Φίλιππος; гаптува́тинвн. heften «зшивати» і под.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ша-парі́вна «дочка шапаря»
шапаре́нко «син шапаря»
шапарува́ти «розносити, наливати напої; дружкувати, пригощати»
шапарюва́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ша́фа́р (з характерним для української мови переходом -ф- › -п- у запозиченнях, пор.: Пили́пгр. Φίλιππος; гаптува́тинвн. heften «зшивати» і под.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України