ЧУМ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з мови комі;

комі чом «курінь, конура; маленький будиночок у вигляді клітки з дощечок (для дитячих розваг), [курінь оленярів, чум]», [čˊúm] «амбар», удм. чум «комора для одягу» походять із загальнопермського *čˊo̯m «курінь, амбар, хлів, комора, прибудова до будинку»;

спробу глибшої етимології (пов’язання з фін. sauna «лазня» через допермське *č8Ůη8, див. Лыткин– Гуляев 309) остаточно не доведено;

р. бр. чум;

запозичення з фінської мови;

фін. sauna «лазня», можливо, споріднене з комі чом «намет, будка; холодний хлів», удм. чум «хижа (для одягу)»;

р. бр. м. са́уна, п. ч. слц. sauna, слн. sàvna «тс.»;

запозичення з тюркських мов, пор. тат. čumyč «посуд для пиття», чаг. čumčа «черпак», čumuš, čumšuk «велика ложка», кипч. čömič «шумівка»;

менш вірогідне, особливо для української мови, пов’язання з чув. чӑм «глек для пива» (Räsänen FUF 29, 201);

р. [чум, чуми́ч, чуми́чка] «ополоник», др. чумъ «ківш», чумичь «тс.; ополоник»;

запозичення з угорської мови;

уг. csomî «вузол; пучок, ворох» є словом фіно-угорського походження, пор. морд.-ерз. śulmo, śulmă «вузол; пук», мер. śulmă «тс.», морд.-ерз. мокш. śulmanis «в’язати, укладати; зв’язати, зв’язати вузлом», фін. solmu «вузол», solmia, solmita «в’язати, зв’язувати», ест. sõlm «вузол», саам. (норв.) čuolbmâ «вузол», що зводяться до ф.-уг. *colme(-);