ЧУЛОК — ЕТИМОЛОГІЯ

чу́лка «панчоха» (переважно у мн. чу́лки)

запозичення з російської мови;
р. чуло́к запозичене з тюркських мов;
пор. тат. чолгау «черевик», чув. чӑлха «тс.», кирг. чулгоо, каз. ккалп. шулƑау, башк. сылгау «онучі», кумик. чылгавлар «обмотки», каз. шулык «черевик»;
деякі з цих форм, мабуть, виникли шляхом субстантивації дієслів, пор. тат. чолга, узб. кирг. чулга, ккалп. шулга, башк. солга, хак. сулƑа «обмотувати, обкутувати, загортати, обволікати, охоплювати», чув. чӑлха «заплутувати, переплутувати»;
припущення про слов’янське походження та зв’язок із куль (Sobolevskij Slavia 5, 446–447) або з п. cuła «ганчірка; онуча» (Brückner 68) сумнівні;
р. ст. чулъкъ «м’яке взуття» (XVI ст.), болг. м. чул «покривало для тварин, попона»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сылгау «онучі» башкирська
солга башкирська
чул «покривало для тварин, попона» болгарська
шулƑау казахська
шулык «черевик» казахська
шулƑау каракалпакська
шулга каракалпакська
чулгоо киргизька
чулга киргизька
чылгавлар «обмотки» кумикська
чул «покривало для тварин, попона» македонська
cuła «ганчірка; онуча» польська
чуло́к російська
чулъкъ «м’яке взуття» (XVI ст.) російська
чолгау «черевик» татарська
чолга татарська
чулга узбецька
сулƑа «обмотувати, обкутувати, загортати, обволікати, охоплювати» хакаська
чӑлха «тс.» чуваська
чӑлха «заплутувати, переплутувати» чуваська
чолгау «черевик» ?
чолга ?
куль ?
чулъкъ «м’яке взуття» (XVI ст.) ?

чу́лко «чілко (головний убір засватаної дівчини: картонний обруч, обвитий стрічками, позаду також пучок стрічок)»

запозичення з польської мови або діалектна форма, відповідна літ. чі́лко «тс.» у говірках, де українському літ. і відповідає монофтонг у ([вун] «він», [вул] «віл», [жу́нка] «жінка» і под.);
п. czîłko, зменш. від czоło, укр. чо́ло́;
п. czîłko «чулко (жіночий національний головний убір: пов’язка на чоло в жінок)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
czîłko польська
czîłko «чулко (жіночий національний головний убір: пов’язка на чоло в жінок)» польська
чо́ло́ українська
чі́лко «тс.» ?
і ([вун] «він», [вул] «віл», [жу́нка] «жінка» і под.) ?
від ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України