ЧОКО — ЕТИМОЛОГІЯ
чо́ко «слово на позначення стуку підківок на чоботях об щось тверде («Як піду я в скоки та в боки.., а підківки тільки чоко, чоко, чоко!»
вигук звуконаслідувального походження, варіант чок, що виник через потреби ритму;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чок | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України