ЧМЕЛІ — ЕТИМОЛОГІЯ

назви цього самого виду рослин у південнослов’янських мовах (болг. м. смил, схв. смиљ, слн. smiljka), усупереч Анненкову (Анненков 163), не пов’язані безпосередньо з українською і словацькою формами;

результат видозміни форми цмін (цмин);

слц. čmelník (бот.) «медуниця»;

псл. čьmel (‹*skimel-) «джміль», чергуванням голосних пов’язане з komarъ;

споріднене з лит. kamãnė «джміль», kamìnė «дика бджола», лтс. kamene «джміль», прус. camus, двн. humbal, нвн. Hummel «тс.» і, далі, з лит. kimùs «хриплий», kìmti «хрипнути»;

іє. *kem- звуконаслідувального походження;

спроба пов’язання з bьčela «бджола» (‹*čьbela) (Machek ESJČ 105) малопереконлива;

р. шмель, [чмель, ще́мель], бр. чмель, п. trzmiel, [czmiel, ćmiel, śćmiel, przmiel], ч. čmel, ст. ščmel, слц. čmel’, вл. čmjeła, нл. tśmjel, полаб. stamil, слн. čmŕlj;

результат контамінації слів джміль, [чміль] і бджола́;

до переходу ч › дж пор. чміль › джміль, чума › джума, чамур › джамур і под;

назва може бути зумовлена тим, що рослина вживається для плетіння різних виробів (Machek Jm. rostl. 274);

очевидна, результат видозміни звукової форми [ли́че] «лико» (пор. [ли́ча] «конопляне лико»);

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане із чмель (бот.) «цмин», пор. іншу назву рослини головокру́т;

утворення, що виникло в результаті контамінації слів чміль і бджола́;