ЧИНАР — ЕТИМОЛОГІЯ
чина́ра «платан східний, Platanus orientalis L.» (бот.)
запозичене через тюркське посередництво (пор. тур. c̦inar «тс.») з перської мови (перс. čanār, činar, chīnār);
р. болг. чина́ра, бр. чына́ра, м. чинар, схв. чина̑р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чина́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чына́ра | білоруська |
| чина́ра | болгарська |
| чинар | македонська |
| чина́ра | російська |
| р | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України