ЧЕКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

чек «документ із розпорядженням вкладника банку видати пред’явникові певну суму; талон до каси (або від каси) із зазначенням суми»

етимологізується також (Черных II 376–377; Kopaliński 193; Lokotsch 140; Chambers 69) як похідне від англ. check «шах; перепона; зупинка, затримка», що зводиться до перс. shâh «шах, цар»;
англ. cheque, (амер.) check «тс.» виводиться від ар. ṣakk «договір, контракт, документ», похідного від перс. čäk «тс.» (Фасмер IV 324; Holub–Lyer 465; Kluge–Mitzka 639);
запозичення з англійської мови;
р. болг. м. чек, бр. чэк, п. czek, ч. šek (з н. Scheck), ček, слц. šek, схв. че̑к, слн. čék;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
check «шах; перепона; зупинка, затримка» англійська
cheque англійська
ṣakk «договір, контракт, документ» арабська
чэк білоруська
чек болгарська
чек македонська
shâh «шах, цар» перська
čäk «тс.» перська
czek польська
чек російська
к сербохорватська
šek словацька
čék словенська
šekн. Scheck), ček чеська
check «тс.» ?

чек «рисове поле»

запозичення з тюркських мов, пор. тур. çeke «жеребок», крим.-тат. чäкі «борозна»;
можна припускати такий розвиток значення: «жереб» → «ділянка, що розподілялася за жеребом» → «ділянка (зокрема, засаджена рисом) узагалі»;
р. чек «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чäкі «борозна» кримсько-татарська
чек «тс.» російська
çeke «жеребок» турецька
çeke «жеребок» ?
значення: «жереб» ?

чек (у виразі на чеку́ «насторожі, напоготові»)

р. начеку́ є, очевидно, запозиченням з української мови, див., напр., словничок «Неудобопонятные южнорусские слова» («Основа», 1861/1, 9), де воно перекладається російським «настороже»;
похідне від чека́ти;
р. начеку́ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
начеку́ російська
начеку́ «тс.» російська
словничок «Неудобопонятные южнорусские слова» («Основа», 1861/1, 9) ?
російським «настороже» ?
чека́ти ?

чека́ «стрижень, клин, затичка»

можливо, результат семантичної видозміни слова чека́2 (див.);
непереконливе припущення про зв’язок із чека́н (WZKM 34, 219), як і зближення з нвн. Stecken «палиця» (Горяев 409);
певної етимології не має;
р. чека́ «стрижень, що вкладається на кінцях осей, болтів»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чока́ «затичка; кілок у колеса»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Stecken «палиця» нововерхньонімецька
чека́ «стрижень, що вкладається на кінцях осей, болтів» російська
чека́ ?
чека́н ?

чека́ «велика довбня»

виникло, можливо, шляхом зворотного словотвору від слів тюркського походження чеку́ха, чеку́ша, пов’язаних із тур. çekiç «молот, молоток», çöküç «тс.», чаг. čeküš «довбня, дубина», čeküc̦ «тс.», карач. чёгюч «молоток», що споріднені з тур. çakmak «бити, карбувати»;
р. [чеку́ша] «довбенька на рибу»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чаку́ха «довбня»
чеку́ха «тс.»
чекуша «довбенька, якою б’ють рибу на гачку»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чёгюч «молоток» карачаївська
чеку́ша «довбенька на рибу» російська
çekiç «молот, молоток» турецька
çakmak «бити, карбувати» турецька
čeküš «довбня, дубина» чагатайська
чеку́ха ?
чеку́ша ?
çöküç «тс.» ?
čeküc̦ «тс.» ?

начеку́ «на варті, на сторожі»

результат злиття давнішого *на чеку, що складалося з прийменника на та іменника *чек «чекання», пов’язаного з дієсловом чека́ти;
р. начеку́ «напоготові; насторожі», бр. начыку́ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
начыку́ «тс.» білоруська
начеку́ «напоготові; насторожі» російська
*на ?
чеку ?
на та іменника *чек «чекання» ?
чека́ти ?

чека́ти «сподіватися, ждати»

для псл. čakati (при вторинному čekati) припускалася спорідненість з čajati (Meillet Études 163; Sławski I 115; Sł. prasł. II 108–109);
як похідна від čekati форма реконструюється також псл. čakati «чекати» (пор. п. ст. czakać «чекати», ч. ст. čakati, слц. čakat’, вл. čakać, нл. cakaś, болг. ча́кам «чекаю», сх. čȁkati «чекати», слн. čákati «тс.»), що виникла в результаті подовження вокалізму кореня (e › a) в ітеративно-дуративній формі;
псл. čekati тлумачиться як результат а-тематизації початкового *čekti, спорідненого з лит. kàkti «досягати, хапати», лтс. kacêt «хапати, діставати рукою», прус. kakīnt «тс.»;
р. [чека́ть] «ждати», бр. чака́ць, п. czekać, ч. čekati, болг. [че́кам] «чекаю», м. чека «чекає», схв. че̏кати «чекати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

очі́кувати
перечі́кувати
почека́льня «передпокій»
почка́ти «почекати»
чека́ «сторожка»
чека́лий «сподіваний»
чека́ло «вид рибальської сітки»
чека́льний
чека́льня
чекати
чека́тися
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чака́ць білоруська
че́кам «чекаю» болгарська
kacêt «хапати, діставати рукою» латиська
kàkti «досягати, хапати» литовська
чека «чекає» македонська
czekać польська
čakati (при вторинному čekati)(Meillet Études 163; Sławski I 115; Sł. prasł. II 108--109) праслов’янська
čakati «чекати» (пор. п. ст. czakać «чекати», ч. ст. čakati, слц. čakat’, вл. čakać, нл. cakaś, болг. ча́кам «чекаю», сх. čȁkati «чекати», слн. čákati «тс.») праслов’янська
čekati праслов’янська
kakīnt «тс.» прусська
чека́ть «ждати» російська
кати «чекати» сербохорватська
čekati чеська

чече́кати «сюрчати; щебетати, цвірінькати»

звуконаслідувальне утворення, що виникло на основі неповної редуплікації вигуку чек (че(к)-чек-);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чек (че(к)-чек-). ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України